Два роки реального строку з відбуванням у колонії-поселенні дав «суд» Сімферопольського району Криму заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову.

Адвокат Едем Семедляєв заявив, що вже подав скаргу на рішення суду першої інстанції у «Верховний суд» Криму. Він вважає, що вирок мають скасувати, а його підзахисного виправдати у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Захисник каже, що судове засідання було упередженим і жодних аргументів не брало до уваги. Зокрема і те, що переклад виступу кримськотатарського активіста на телеканалі «ATR» було перекручено. Російські слідчі вважають, що Умеров, виступаючи в ефірі цього телеканалу, який нині розташований у Києві, закликав до «сепаратизму».
У чому ж полягає цей так званий сепаратизм? Заступник голови Меджлісу кримських татар вважає Крим своєю батьківщиною, якої цей народ, так само як і представники кримських вірменів, болгар, греків і німців, був позбавлений. За вказівкою Сталіна народи, а це понад 300 тисяч осіб, у період з 1941-го по 1944 рік були виселені з рідної землі. Тисячі кілометрів вони подолали з Криму в місця заслання: Сибір, Урал, Узбекистан, Казахстан. Тільки через понад 50 років ті, хто вижив, а також їхні нащадки змогли повернутися до Криму.
Тоді нелегке завдання облаштувати раніше депортованих лягло повністю на плечі молодої української держави. Незважаючи на гострий дефіцит коштів, будувалися дороги, школи, дитячі садочки, проводилися електрика та газ у селища компактного проживання.
У зв’язку з тим, що статус Меджлісу був не врегульований, у 1999 році було ухвалено рішення про створення Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України. Ця структура, куди й були делеговані члени Меджлісу, стала дієвим механізмом. За її допомогою можна було вирішувати найбільш актуальні питання облаштування та життєдіяльності кримських татар.
Понад те: у Верховній Раді Автономної Республіки Крим було передбачено також квоти для репатріантів. У скликанні 1994—1998 рр. свої місця в парламенті отримали поряд із кримськими татарами вірмени, болгари, греки і німці. Це було по-справжньому толерантне ставлення до людей, які пережили принизливу процедуру вигнання з тавром «зрадника».
Нині у Криму все по-іншому. Після подій весни 2014 року, коли на півострові було встановлено російську юрисдикцію, кримські татари стали найбільш уразливими. У їхніх будинках проводяться обшуки, їх заарештовують і судять, найчастіше упереджено.
«Зрадники судять патріотів» і «Ганьба!» — такі вигуки лунали в залі судових засідань після оголошення вироку Ільмі Умерову. На нього допустили небагатьох з охочих підтримати свого співвітчизника. Більшість були вимушені стояти на вулиці.
Сам Умеров продовжує перебувати під підпискою про невиїзд у Бахчисараї, у своєму будинку.

Євген КОЛИШЕВ.

Київ — Сімферополь — Київ.