Історія з мораторієм на експорт лісу-кругляку може стати підручником із обстоювання національних інтересів. І не лише в сфері економіки та екології. Таких затятих і тривалих дискусій між гілками влади та з іноземними партнерами давно не було. Проте запеклій політичній боротьбі та широкому суспільному резонансу не варто дивуватись. Адже йдеться про вибір шляху країни. Питання принципово важливе — залишитись сировинною колонією чи ставати виробником?

Мораторій потрібен

Закон про 10-річну заборону експорту необробленої деревини (лісу-кругляку) з України був ухвалений Радою ще наприкінці 2015 р. Утім на повну він запрацював з 01.01.2017 р. Метою прийняття закону передусім було запобігти екологічній катастрофі та дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Ми також не могли миритись із тим, що українські ліси нещадно вирубували та за безцінь вивозили за кордон. Щоб потім там, десь в Польщі чи Італії, з української сировини українські заробітчани виробляли готову продукцію: меблі, папір, пелети. Які потім продаватимуться по всьому світу, у тому числі і в Україні, але вже за долари і євро. Тільки кубометр лісу-кругляку коштує майже 50 дол. США, а умовний кубометр меблів із цього лісу – вже десь під 1 000 дол. США і навіть вище!
В той же час українським деревообробним, меблевим та біоенергетичним підприємствам часто-густо не вистачало деревини. Адже український ліс «працював» на наших сусідів, на лісову мафію, на контрабандистів... На кого завгодно, окрім України та українців. Європі ми створювали додану вартість і робочі місця, а собі – безробіття і «безліс». Ми з Олегом Ляшком вирішили це змінити, і Рада підтримала позицію Радикальної партії.
Мораторій відповідає міжнародним угодам
З першого дня боротьби за мораторій я розумів, яким непростим буде його впровадження. Було очевидно, що впливові іноземні партнери сприймають нашу ініціативу без великого ентузіазму. Тому я заздалегідь офіційно звернувся до Прем’єр-міністра щодо проведення нотифікації — офіційного інформування країн-членів COT про наміри України запровадити тимчасову заборону експорту необроблених лісоматеріалів.
Я також не раз звертався до уряду, пропонуючи аргументовані переговорні позиції щодо обстоювання тимчасової заборони експорту необробленої деревини для недопущення дефіциту відповідної сировини на внутрішньому ринку і забезпечення стабільного функціонування галузі під час критичного збільшення безробіття.
Дивує, що, незважаючи на мої звернення і до уряду Яценюка, і до уряду Гройсмана, деякі високопосадовці КМУ і сьогодні продовжують дезінформувати суспільство за сприяння грантових експертів та окремих ЗМІ. Вони розгорнули медіакампанію, в якій використовують брехню та маніпуляції, щоб очорнити мораторій. Всупереч національним інтересам деякі урядники роблять непрофесійні, неправдиві та провокаційні заяви про мораторій. Одна з тез — ніби через мораторій Україна порушує Угоду з СОТ та Угоду про асоціацію з ЄС. Це неправда.
По-перше, наш мораторій не суперечить Угоді з СОТ, яка передбачає низку дозволених виключень, у т. ч. згідно з ст. XX (g) «що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання», а також ст. XI п.2 (а) «Заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони». До того ж мораторій є тимчасовим (10 років) та недискримінаційним (усі країни).
Крім того, прийняття рішень про порушення умов міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ здійснюється відповідно до регламенту та офіційних процедур компетентними органами СОТ. Розгляд питання може тривати роками. Поки такого розгляду взагалі не було, все що відбувається – міжнародний політичний процес високого рівня. На жаль, з грою в піддавки з боку окремих українських урядовців.
По-друге, наш мораторій не порушує і Угоди про асоціацію з ЄС, адже статтею 36 «Загальні винятки» чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».
Більш того, заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляку діють у понад 30 країнах. У тому числі, в Канаді (з 1906 р.), США (з 1926 р.), Бразилії (з 1969 р.), Малайзії 
(з 1972 р.), Індонезії (з 1985 р.), В'єтнамі (з 1992 р.), Новій Зеландії (з 1993 р.)...

Мораторій корисний для країни

Цього року мораторій на експорт лісу-кругляку вже діє на повну. З 01 січня він запрацював по всіх породах деревини. Що це дало? За I півріччя 2017 р.:
Виробництво
меблева промисловість: +27 %, деревообробна: +17 %, паперова: +7 % (в дол. США)
Експорт
меблі для сидіння: +40 % (+$37 млн.), інші меблі: +31 % (+$20 млн.), облицювальні листи: +25 % (+$16 млн.), столярні вироби: +6 % (+$4 млн.), лісоматеріали оброблені +5 % (+$10 млн.)
Податки
від деревообробної, меблевої та паперової промисловості +5 % (в дол. США)
Капітальні інвестиції
у деревообробну та паперову галузі: 3,1 млрд. грн. (зростання х 2 рази)
Експорт галузі в цілому
За статтею «Деревина та вироби з неї» у січні-липні 2017 експортовано $907 млн. проти $872 млн. в аналогічному періоді 2016. Тобто не лише динаміка за окремими статтями, а й загальний вплив мораторію на галузевий експорт позитивний!
Це офіційні дані ДФС і НБУ. Ми з Олегом Ляшком і однодумцями дуже радіємо, що вдалося досягти таких результатів. І це лише початок! Адже за кожним доларом нового виробництва, експорту, інвестицій та податків – робочі місця та гідні доходи українців! Але найголовніше – порятунок екології! До того ж Україна належить не тільки нам, а й нашим нащадкам.

Хроніка успіху мораторію

Хочу щодня читати ТАКІ новини — про створення нових виробництв, завдяки яким українці матимуть роботу і зарплату, а країна — потужну промисловість і перспективу розвитку. Наше завдання — створювати для цього законодавчі умови і контролювати їх додержання.

***

ТОВ «Житомирська меблева фабрика» планує створити на території індустріального парку «Житомир-Схід» понад 1 250 робочих місць із середньою зарплатою понад 8 тис. грн. та інвестувати майже 2,5 млрд. грн. в будівництво виробничих потужностей в межах ІП «Житомир-Схід»;

***

Скандинавські інвестори (ТОВ «Українські лісопильні») розпочинають будувати у Сарненському районі на півночі Рівненщини новий лісопильний завод — другий за останні два роки. Обсяг залучених інвестицій — 20 млн. євро. Ще 25 млн. євро вже інвестовано в завод у сусідньому Костопільському районі, який розпочне роботу до кінця літа.

***

Засновник деревообробного підприємства «Свиспан Лімітед», швейцарська компанія Sorbes AG заявила по намір інвестувати майже 25 млн. євро в модернізацію свого заводу у м. Костопіль Рівненської області;
У березні цього року у Бориславі відбулося урочисте відкриття спільного українсько-турецького підприємства «Вудкрафт Трейдінг», що спеціалізується на деревообробці. Його продукцію планують експортувати до Польщі, Італії, Чехії, Словаччини, Румунії. Планується створити майже 100 робочих місць із середньою з/п в 6 тис. грн.

***

25 травня 2017 року у селі Лозино, Львівська область, відкрили новий корпус меблевої фабрики данської компанії «Крагелюнд Феніче Холдинг та Інновейшн Лівінг». Загальна сума залучених інвестицій становить 3,3 млн. дол. США, штат працівників планується розширити з 80 до 200 осіб з середньою з/п в 7 тис. грн. У 2017 заплановано збільшення оборотів підприємства з 25 млн. грн. до 35 млн. грн., у 2018 — до 56 млн. грн.

***

Цей список можна і потрібно продовжувати.

Мораторій – не перший досвід

Мораторій на експорт лісу – не перша історія успішного обстоювання наших національних економічних інтересів. Ще 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію, а сьогодні виробляє її та експортує вже в понад 100 країн. Виробничі потужності зросли у сім разів, продаємо за кордон понад 4 млн. тонн соняшникової олії на $4 млрд. на рік!
Це тому, що колись ввели 23%-ве експортне мито на насіння соняшнику. Тепер Україна № 1 в світі з виробництва і експорту соняшникової олії. Наша частка світового ринку соняшникової олії – понад 50%. Створити потужну індустрію з нуля та зробити її глобальним чемпіоном. Хіба це не приклад?
Ситуація з лісом аналогічна. Природа дуже щедра до України. Ми маємо цінувати її дари, плекати їх та користуватися ними в інтересах усього суспільства.

Перспектива мораторію

За однакової з Україною площею лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на 28 млрд. дол. США на рік. В Україні річний випуск цих галузей поки що в 12 (!) разів менший – 2,4 млрд. дол. США.
Український деревпром через правильну держполітику можна змасштабувати в 2—3 рази. Це фактично виведе цю галузь на рівень металургії чи аграрного сектору. Природні багатства країни можуть нарешті запрацювати на людей.
Безумовно, такий розвиток не відбудеться сам по собі. Ми розробили дорожню карту розвитку галузі. Скоро внесемо в Раду законопроект «Про ринок лісу», який знищить корупційні схеми і непрозорість у лісовій галузі та гарантовано забезпечить виробників сировиною. Встановимо пакет інвестиційних стимулів для нових виробництв через механізм індустріальних парків (ЗПУ №№ 2554а-д та 2555а-д). Знімемо ввізні мита на все виробниче обладнання (ЗПУ № 5276) та запровадимо трирічну розстрочку імпортного ПДВ (ЗПУ №6514). Також ми пропонуємо криміналізацію контрабанди лісу-кругляку (ЗПУ № 5495). І, безумовно, необхідна комплексна реформа лісової галузі із запровадженням наскрізного обліку деревини, на доцільності якого окремо наголосив і Президент України. Мораторій – лише одна із складових розвитку галузі. І ми не плануємо на цьому зупинятись!

Віктор ГАЛАСЮК, 
голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва,
заступник лідера РПЛ з економічної політики,
кандидат економічних наук.