У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулись урочистості до 100-річчя з дня затвердження тризуба державним гербом Української Народної Республіки. Влаштували їх саме тут, звісно, не випадково. Адже музей віднедавна носить ім’я творця того герба, котрий трохи раніше спроектував і цю споруду та, власне, став одним із фундаторів українського національного стилю в образотворчому мистецтві.
Про першовитоки та історичний шлях відомого людству з незапам’ятних часів знака до величного символу Української держави на згаданих урочистостях говорили науковці та музейники.

Водночас митці — представники знаного не лише в обласному центрі ансамблю «Лтава» (на знімку) та народний артист України, скрипаль Юрій Кириченко — славили його піснями і музикою. При цьому ще одним, так би мовити, оречевленим героєм дійства став музейний експонат, власне, відреставрована археологічна знахідка. Остання того дня стояла на, певно, найпочеснішому місці також не випадково. Адже йдеться про глиняний горщик, знайдений відомим місцевим археологом Олександром Супруненком в історичному центрі Полтави десять років тому.

На дні цієї пам’ятки ХІІ століття зовні чітко видно зображення модифікованого тризуба (на знімку).

«Є всі підстави вважати, що йдеться про клеймо, яким тодішні представники князівської влади позначили той мірний горщик, — зазначив Олександр Супруненко. — Вочевидь, ним регулювали відносини позичальника й надавача позики: скільки горщиків, скажімо, зерна взяв у когось, стільки маєш і віддати. Однак для нас важливіше те, що в сиву давнину тризуб як символ влади був не чужим і пращурам наших земляків».
Які послання сучасникам і нащадкам у ньому закодовані? І що саме означав цей знак у той чи інший період розвитку людства на багатьох територіях, де його знаходили? На урочистостях дослідники минувшини нагадували про те, що з цього приводу існує безліч версій. Але досі не знайдено безспірних писемних джерел, які б усе те детально розшифровували. Тож не варто уподібнюватися всезнайкам, які дають безапеляційні відповіді, чи «приміряти» той знак виключно до українців. Але так само не варто соромитися історичних пракоренів тризуба, який побутував на теренах сучасної України з давніх-давен. А найголовніше — шанувати свою святиню і пам’ятати про те, що 100 років тому в своє «прочитання» тризуба творці державного герба УНР закодували знакове для всіх українців слово «Воля». Тим паче сьогодні, коли за незалежність нашої держави знову доводиться воювати...

Фото Василя НЕЇЖМАКА.