Парламентська хроніка
Ранкове засідання 16 березня

Під час традиційної для п’ятниці години запитань до уряду  міністр соціальної політики Андрій Рева поінформував депутатів про модернізацію державної програми соціального захисту людей з інвалідністю. Ці рішення, за його словами, розроблялися спільно з громадськістю, уповноваженими уряду та Президента з прав осіб з інвалідністю.

Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

 

Павло Пинзеник, Ігор Гринів.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Перша програма, яка потребувала вдосконалення, наголосив А. Рева, стосується забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації. «Недосконалість цієї програми особливо відчули на собі молоді люди, травмовані внаслідок військових дій на сході нашої країни», — сказав він, додавши, що результатом їх реабілітації має стати відновлення здатності працювати, навчатись, займатись спортом і бути активним в житті.

«На жаль, ми отримуємо численні скарги людей щодо якості виробів та послуг при забезпеченні такими виробами. Так відбувається тому, що протезно-ортопедичні вироби, крісло-колісні та інші засоби реабілітації в Україні виробляють або постачають 91 підприємство, 13 з яких є державними. Лише 58 підприємств виготовляють протези і лише шість із них — високофункціональні, яких потребують постраждалі учасники АТО. Тож у цій галузі відсутнє конкурентне середовище. Для прикладу: в Німеччині нараховується майже 500 підприємств, які виготовляють протези», — розповів міністр. Ще одна проблема, додав він, полягає у тому, що, маючи право вибирати виріб, людина елементарно не має повної інформації про перелік таких виробів та виробників.

Загалом дорожня карта складається з п’яти кроків. Перший полягає у ліквідації черг і забезпеченні засобами реабілітації людей, які цього потребують. «У Держбюджеті 2017 року на це було передбачено 977 млн 600 тис. грн, що становило лише 60% від заявленої потреби і утворювало майже річну черговість на отримання таких виробів. Віднайшовши резерви, обсяг програми було збільшено на 652 млн грн за рахунок внутрішнього перерозподілу коштів між програмами Мінсоцполітики», — сказав міністр.

Він подякував народним депутатам, зокрема Комітету з питань бюджету за те, що вони зробили можливим прийняття такого рішення.

«Завдяки цьому у 2017 році вперше у повному обсязі було забезпечено людей з інвалідністю технічними засобами реабілітації. Було видано понад 400 тисяч одиниць технічних виробів. З них 13 тисяч 800 — крісел колісних, 73,4 тис. протезно-ортопедичних виробів, понад 36,5 тис. засобів реабілітації».

Цього року на реалізацію програми передбачено на 150 млн грн більше, ніж торік. Це дало змогу розробити нову модель забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації, яка побудована на принципі адресності та прозорості.

Другий крок — перехід від фінансування підприємств-виробників до оплати фактично наданої послуги. Тобто головним елементом удосконалення програми є запровадження принципу «гроші ходять за людиною».

Третій крок — Науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та процесу відновлення працездатності (місто Харків) розробив електронний каталог технічних та інших засобів реабілітації. «Ця система розроблена на основі методології ВООЗ.

Наявність та використання електронного каталогу дасть можливість людині зробити свідомий та обґрунтований вибір. Для підприємств — це можливість мати рівний доступ для розміщення замовлень. Каталог розміщено на сайті міністерства», — розповів А. Рева.

Ще одна програма, яка зазнала осучаснення, стосується реабілітації дітей з інвалідністю. Фінансування цієї програми не переглядалося з 2012 року. Нині фінансовий норматив для однієї дитини з інвалідністю другого та третього ступеня обмеження збільшено з 9 тис. грн до 17 та 25 тис. грн відповідно. Для дітей-сиріт з інвалідністю та дітей позбавлених батьківського піклування гранична вартість послуг збільшується на 50%.

Крім вдосконалення, буде запроваджено й нову програму — про стимулювання територіальних громад до створення служб перевезення людей з інвалідністю. Такі програми вже діють у деяких містах, зокрема у Харкові.

За цією програмою на 2018 рік передбачено кошти у сумі 30 млн грн. Це пілотний проект із закупівлі та передачі спеціальних автомобілів територіальним громадам, у тому числі й об’єднаним, за результатами проведеного конкурсу. Основним критерієм вибору громад є рішення органу місцевого самоврядування про створення служби перевезень та виділення коштів місцевого бюджету на її утримання. Таким громадам і передаватимуться автомобілі.

Водночас, відповідаючи на запитання народних депутатів щодо запровадження монетизації пільг на проїзд, Прем’єр-міністр зауважив, що для цього спочатку потрібно провести верифікацію пільговиків.

Крім того, парламентарії привернули увагу Володимира Гройсмана до проблем гірських районів та запропонували прем’єру, щоб краще їх зрозуміти, провести у гірській місцевості виїзне засідання уряду. «Одне таке виїзне засідання з конкретними рішеннями дасть можливість дуже серйозно розвинути гірські території», — зауважив Юрій Соловей (БПП).

В. Гройсман пристав на пропозицію народного депутата, зауваживши, що ці території поряд із тим, що потребують особливої уваги, мають і особливі можливості, які потрібно лише підсилити.

Із днем народження цього дня вітали народних депутатів Валерія Давиденка та Олексія Кириченка.

Дослівно

Міністр соціальної політики Андрій Рева: «Незважаючи на те, що майже весь обсяг продукції закуповується за державні кошти, досвід зарубіжних країн свідчить: питання покращення послуг лежить у класичній конкуренції, в основі якої має бути принцип: «Людина обирає виріб кращої якості».

Тому основним механізмом розвитку національного ринку протезно-ортопедичних виробів та інших засобів реабілітації є забезпечення вільного вибору людиною таких виробів і, як результат, — рівний доступ підприємств до замовлення. Нині це більше нагадує клуб для своїх, куди чужому потрапити зась».