Як відомо, серед кримських татар було восьмеро Героїв Радянського Союзу, що заслужили це звання за свої подвиги в боях з гітлерівськими загарбниками. Серед тих восьми троє — льотчики. Це двічі Герой Радянського Союзу Аметхан Султан, про якого нещодавно знято художній фільм «Хайтарма», а також Емір-Усеїн Чалбаш і Абдураїм Решидов. Їх не вислали після війни до Середньої Азії, де після депортації опинився весь кримськотатарський народ, але й жити в Криму не дозволяли. Цю заборону порушив льотчик-герой Абдураїм Решидов.
Ось документ. Це cпецповідомлення голови КДБ при РМ УРСР В. Нікітченка ЦК КПУ про «провокаційні дії» Героя Радянського Союзу А. Решидова
Київ
6 листопада 1967 р.
Секретно Экз. № 7
Проживающий в гор. Нальчике Герой Советского Союза крымский татарин РЕШИДОВ Абдураим Измаилович в сентябре-октябре сего года запрашивал Симферопольский горисполком о возможности его переезда в Крым и получения жилплощади.
Ему был дан ответ, что этот вопрос может быть решен весной 1968 года. Однако, несмотря на полученный ответ, РЕШИДОВ А. И. в начале октября 1967 г. прибыл с семьей (женой и дочерью) в гор. Симферополь и поселился в гостинице.
Он неоднократно посещал горком КП Украины и просил предоставить ему жилплощадь.
4 ноября 1967 года РЕШИДОВ направил в Москву на имя Главного маршала авиации тов. ВЕРШИНИНА телеграмму:
«За бездушное отношение к моей судьбе, как к бывшему офицеру-летчику партийных и советских органов, властей города Симферополя, первого секретаря горкома КП Украины тов. РЕВКИНА М. В. и председателя горисполкома тов. ЛОЗОВОГО, в честь 50-летия Великого Октября, в знак отказа в удовлетворении жилплощадью мне, 6—7 ноября 1967 года кончаю жизнь самосожжением...
Герой Советского Союза РЕШИДОВ, бывший командир авиаполка».
Местными органами предприняты необходимые меры, предотвращающие возможные действия или провокации со стороны РЕШИДОВА.
КГБ при СМ УССР считал бы целесообразным после празднования 50-летия Великой Октябрьской социалистической революции рассмотреть вопрос о партийности РЕШИДОВА А. И., а также опубликовать в печати статью, разоблачающую его провокационные действия.
Председатель Комитета Госбезопасности при Совете Министров Украинской ССР В. Никитченко.
ГДА СБУ. — Ф. 16. — Оп. 1 (1971). — Пор. 1. — Арк. 171—172. Опубліковано в книжці «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940—2015) Збірник документів та матеріалів» (ТОВ «Видавництво «Кліо», К., 2016, стор. 817).
І cпецповідомлення, і цитований у ньому лист Решидова написані дещо суконною армійсько-канцелярською мовою, і тут необхідний коментар. Отже, Абдураїм Решидов (1912—1984), кримський татарин, воював у бомбардувальній авіації протягом усієї радянсько-німецької війни, здійснив майже 200 бойових вильотів, чимало часу провів у небі України (зокрема, над Маріуполем, Волновахою, Каневом, Уманню). Закінчив війну в Празі. Після виходу у відставку (1958 року) льотчик-герой жив у різних містах: у Чернівцях, Ставрополі, Нальчику, й ніде не отримував відмови у прописці. Але хотів повернутися на батьківщину предків (він народився під Севастополем). Батько його загинув під час депортації 1944 року, а мати померла в Самарканді, так і не побачивши більше рідних країв. Отож одного чудового дня льотчик-герой Решидов посадив у машину дружину та доньку та вирушив до Криму. Оселився в готелі «Україна» в Сімферополі й спробував добитися прописки. Але безуспішно. Отоді він і написав листа маршалу авіації К. Вершиніну. Слова «в честь 50-летия Великого Октября... кончаю жизнь самоубийством» у простому переказі означали ось що: герой збирався одягнути парадного мундира з численними нагородами й Золотою Зіркою, вийти на центральну площу Сімферополя, облити себе бензином і підпалити — саме тоді, коли там збиралися відкривати пам’ятник Леніну. Але напередодні вночі кадебісти щільно оточили готель «Україна». Сюди приїхали перший секретар Кримського обкому КПУ з начальником паспортного столу. Героя швиденько прописали на батьківщині, за визволення якої він воював. Утім, Решидов виявився «невдячним» радянській владі, про що свідчить пізніший документ із архівів КДБ, датований 1972 роком:
«Активно поддерживающий «автономистов» Герой Советского Союза Решидов Абдураим практически превратил предоставленную ему квартиру в г. Симферополе в место сборищ татар. В беседах с ними ведет подстрекательскую работу, агитируя за массовое возвращение татар в Крым».
На тім клопоти спецслужб не закінчилися. Ось витяг з доповідної записки голови КДБ УРСР В. Федорчука першому секретареві ЦК КПУ В. Щербицькому 8 травня 1975 року: «В марте с. г. органами КГБ оперативным путем сорвано намерение «автономистов» использовать 60-летний юбилей Героя Советского Союза РЕШИДОВА А., жителя г. Симферополя, для подогревания враждебных настроений среди крымских татар. С Решидовым была проведена беседа предупредительного характера, в ходе которой он заявил, что не имеет ничего общего с автономистами и не позволит им использовать свое имя в провокационных целях» (там само, стор. 854).
Коли він помер, мстива влада наполягала, щоб Героя поховали як звичайного відставника. Але однополчани льотчика наполягли на своєму, Решидов був похований з усіма військовими почестями. Тридцять п’ять бойових офіцерів несли за труною бойові нагороди Героя. До масового повернення кримських татар на батьківщину залишалося ще кілька років.
