25 лютого 1918-го, сто років тому, тризуб став державним гербом УНР. Із проголошенням УНР питання державного герба набуло особливої актуальності і навіть розглядалося спеціальною комісією. Перед Генеральним Секретаріатом гостро постало питання друку власних грошей. Перший кредитовий білет — 100 карбованців — випустили в обіг 6 січня 1918 року. На банкноті, дизайн якої розробив Георгій Нарбут, зображено у восьмикутній рамці знак князя Володимира — тризуб із хрестом над середнім «зубом». Так цей знак став загальновідомий.
«На скликання спеціальної історичної комісії, яка виробила б проект такої печатки, не було часу, і тому, після консультації з відомим знавцем нашої старовини, директором Київського музею Біляшівським, постановлено було зробити дві печатки — велику для особливо важних актів і малу — для поточної праці. Обидві печатки мали в собі Тризуб Володимира... Більшість погодилась на тому, що власне Тризуб, залишений нам суверенними князями Київської Руси, повинен і тепер бути гербом української держави і символом наших визвольних змагань», — писав Микола Ковалевський у своєму творі «При джерелах визвольної боротьби» (Інсбрук, 1960).
Через три дні після Малої Ради, яка діяла між пленарними засіданнями Центральної Ради, і затвердження «Гербом Української Народної Республіки знака Київської Держави часів Володимира Святого» 28 лютого у своїй статті «Український державний герб» у «Народній волі» Михайло Грушевський пише: 
«...Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією». Цю статтю передруковують багато інших видань. Дослідники зазначають, що, очевидно, прийнятий закон мав тільки текстову частину, без графічного оформлення. 12 березня Михайло Грушевський доручає графікові й архітекторові Василю Кричевському розробити проекти малюнків герба й печатки УНР. За десять днів, 22 березня 1918 року, Грушевський вносить на розгляд Малої Ради зображення герба і печатки, на яких тризуб був розроблений на основі знака з монет князя Володимира.