1990 рік — у залі Верховної Ради. Біля мікрофона — Вячеслав Чорновіл.

35 років тому, 15 травня 1990 року, розпочало свою роботу перше скликання Верховної Ради України (1990—1994) — парламенту, який став мостом між радянською епохою та незалежною українською державою. Фактично це було дванадцяте скликання Верховної Ради УРСР, яке трансформувалося у парламент суверенної України. Саме в цей період закладалися підвалини сучасної української державності, формувалося законодавче поле, а найголовніше — визначалася політична і правова доля нової країни. Це був час, коли народні депутати ухвалювали закони, що заклали правовий фундамент незалежності, формували нову політичну систему та визначали долю мільйонів українців.

24 серпня 1991 року — у центрі Леонід Кравчук.

Від УРСР до України: як змінювався парламент

До 1990 року Верховна Рада УРСР була номінальним органом, який лише затверджував рішення компартії. Але вибори 4 березня 1990 року стали першими, де брали участь кандидати від опозиції — зокрема, від Народного руху України. У парламенті вперше з’явилися: політичні фракції, а не лише депутати-одномандатники; справжні дебати, а не формальне голосування за наданими директивами; законодавчі ініціативи, спрямовані на державний суверенітет.

Ключові рішення першого скликання: закони, що змінили Україну

Акт проголошення незалежності (24 серпня 1991 року): після провалу державного перевороту в москві (серпневий путч) Верховна Рада на позачерговій сесії ухвалила історичний документ. 1 грудня 1991-го це рішення на референдумі підтримали 90,32% українців.

Конституційні закони та правова основа держави: Декларація про державний суверенітет України, 16 липня 1990 року № 55-XII; Закон України «Про громадянство України», 8 жовтня 1991 року № 1636-XII; Закон України «Про правонаступництво України», 12 вересня 1991 року № 1543-XII; Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР»,

28 жовтня 1989 року № 8312-XI; Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», 23 квітня 1991 року № 987-XII; Постанова Верховної Ради України «Про державні символи України», 19 лютого 1992 року № 2137-XII. У цей період

Україна започаткувала власну дипломатичну службу, вступила до міжнародних організацій, уклала базові угоди з сусідніми державами. Після проголошення незалежності Україна була визнана провідними державами світу, встановила дипломатичні відносини з іншими країнами. Парламент відігравав ключову роль у формуванні векторів зовнішньої політики.

Економічні реформи: Закон України «Про власність», 7 лютого 1991 року № 697-XII — легалізація приватної власності. «Про підприємництво», 7 лютого 1991 ро-ку № 698-XII — дозвіл на ведення бізнесу. «Про приватизацію державного майна», 4 березня 1992 року № 2163-XII — початок переходу до ринкової економіки.

Серпень 1991 року — у залі Верховної Ради. Володимир Яворівський, Дмитро Павличко, Валерій Івасюк.

Спадщина першого скликання

Той період був часом політичної боротьби та економічних труднощів, саме тоді Україна остаточно вийшла зі складу СРСР; було створено правову базу для Конституції 1996 року; закладено основи української державності.

Перше скликання Верховної Ради було не просто парламентом — воно було творцем незалежної України, будівничим демократичної держави. Від його рішень залежав вектор державного розвитку на десятиліття вперед. Саме тоді було закладено принципи відкритості, політичної дискусії, відповідальності перед народом.

1990 рік — у залі Верховної Ради. Іван Заєць, Юрій Збітнєв, Лариса Скорик.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.