На Луганщині — один з найвищих рівнів безробіття в Україні, хоча порівняно з минулими роками він значно знизився. В обласному Центрі зайнятості пояснюють це кількома причинами, і одна з них — доволі низький рівень заробітної плати.
На ринку праці — дисбаланс
У вакансіях сьогодні виставляється зарплата максимум 5 тисяч гривень, водночас в інших областях — від 8 до 12 тисяч. У Львові, наприклад, навіть некваліфікований працівник може заробити до 15 тисяч гривень. А за такі гроші, які пропонують роботодавці Луганщини, люди працювати не хочуть і в кращому разі їдуть на заробітки до інших регіонів. Крім того, існує нелегальна зайнятість, і її головним постачальником і далі залишається сільське господарство.
А ще на ринку праці області існує дисбаланс: відсутність гостро затребуваних досвідчених професійних кадрів, у яких останнім часом зацікавлений роботодавець, і наявність фахівців, що абсолютно не мають попиту. За офіційними даними, на одне робоче місце в області претендують десять осіб.
— Проте вперше за останні чотири роки рівень безробіття у нас знизився на 4,6 тисячі чоловік, — наголошує директор обласного Центру зайнятості Сергій Болотський (на знімку). — Зрозуміло, що в 2014 році частина населення залишила нашу територію в пошуках безпечного життя, виїхав з області й бізнес. Але наразі ми відзначаємо, що кількість роботодавців почала зростати. Сьогодні вперше можемо сказати, що попит на працівників став більшим, ніж ми можемо запропонувати. Хоча рівень укомплектування вакансій у нас і становить 90%, ми стикаємося з тим, що потрібні досвідчені фахівці, саме вони наразі в області — великий дефіцит. Як очевидно, економіка регіону оживає, і це, швидше за все, тільки початок.
Торік в області вдалося налагодити взаємодію з більш як трьома тисячами роботодавців. Вони подали понад 20 тисяч вакансій, що дало змогу працевлаштувати майже 18 тисяч осіб. До речі, служби зайнятості намагаються працевлаштувати громадян до отримання ними статусу безробітного. Якщо точніше, то понад 40 відсотків з тих, хто звернувся у пошуках роботи, були працевлаштовані до отримання статусу.
Допомагає розвиток соціальних мереж
Із січня нинішнього року запроваджується така форма діяльності служб зайнятості, як інститут кар’єрного радника. Вона дає змогу індивідуально працювати з кожним безробітним, вести супровід найскладніших категорій і, так би мовити, «профілювати» їх. Скажімо, на ринку праці існують люди, які мають освіту, затребувану професію, але з певних причин не мають по ній стажу роботи. В іншому випадку фахівець з великим досвідом роботи виявляється незатребуваним, оскільки за останні роки його професія зникла з ринку праці. Є й такі випадки, коли люди стають на облік лише для того, щоб отримувати допомогу з безробіття. Тому з кожною з таких груп безробітних фахівці служби зайнятості працюють особливо ретельно. Також здійснюють соціальний супровід громадян з категорій незахищених осіб — багатодітних матерів, з особливими потребами тощо. Після працевлаштування їх супроводжують протягом року, доки вони не закріпляться на робочому місці. Адже багато що залежить і від умов праці, які створюють роботодавці.
З ними, до речі, останнім часом налагоджено тісну співпрацю, і в цьому допомагають відділи рекрутингу, які наразі створюють при службах зайнятості.
— Це для того, щоб шукати вакансії не тільки на підприємствах, які подають нам звіти, а й працювати в цьому напрямі з усім діючим на нашій території бізнесом, — пояснює Сергій Болотський. — Намагаємося взаємодіяти і з тими приватними структурами, які також займаються працевлаштуванням та підбором вакансій. Це дає свої плоди.
Ми хочемо, щоби всі наші сервіси насамперед були зручними для роботодавця, тому на сайті можна створити електронний кабінет, на якому розмістити свою інформацію про вакансії і проаналізувати ті, які ми вже маємо. Крім того, роботодавець може ознайомитись і з відеорезюме фахівця, що шукає собі роботу, підібрати потрібних йому робітників і запросити їх на співбесіду. А для безробітних у соціальних мережах розміщуємо відеопрезентацію підприємств, щоб ознайомити з тамтешніми умовами праці. Таких електронних кабінетів уже створено понад триста.
Щоб уникнути дисбалансу на ринку праці, ми, зрозуміло, ведемо профілактичну роботу серед молоді, школярів, а також із їхніми батьками, щоб вони обрали саме ту професію, яка буде затребувана. Для цього ми і розвиваємо свої електронні сервіси, щоб стати доступними, перебувати ближче до людей, які потребують нашої допомоги. Хочемо бути активним гравцем на ринку праці як в області, так і загалом у країні. І готові до співпраці з усіма.
Фото надано Павлом ВОРОНЦОВИМ.
