На знімку: Назарій Давидовський на зйомках картини.
Фото надано автором.
Документальний фільм про Миколу Леонтовича, автора всесвітньо відомого «Щедрика», знімають у Вінниці. Чому режисер Василь Медяний запросив на головну роль не професійного актора, а... священика?
Василь Медяний бував у багатьох країнах. Якщо це збігалося з Різдвяними святами, не раз чув звучання чарівної мелодії «Щедрика».
— Як же було прикро, коли на моє запитання про автора твору переважна більшість співрозмовників знизували плечима, — розповідає пан Василь. — Дехто називав американською мелодією. Мовляв, якщо вона звучить в американському фільмі «Сам удома», то якою ще може бути?
Що казати про іноземців, коли на батьківщині композитора, нашій Вінниччині, зустрічав багатьох людей, які теж не знають, хто такий Леонтович. Ось і вирішили з групою ентузіастів, серед яких актори Вінницького обласного театру імені Садовського, бодай частково ліквідувати прогалину.
Перші кадри кінострічки знімали у колишній жіночій гімназії, де нині Вінницька загальноосвітня школа № 2. Будівля має архітектурні форми, притаманні початку ХХ століття. Саме тоді збудували гімназію. В основі сюжету конкретний факт. Леонтович справді приїздив до гімназії як консультант на заняття з музики.
На роль Леонтовича режисер запросив молодого вінницького священика Назарія Давидовського. Його ще знають як талановитого диригента, керівника народної жіночої хорової капели «Соломія» Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу. Перед початком зйомок режисер і виконавець головної ролі їздили на малу батьківщину Леонтовича у село Марківку Теплицького району. Там нині музей. Збереглося фортепіано, на якому грав талановитий музикант. Коли розглядали фотографії митця, Василь Медяний вимовив: «Назарію, ти ж схожий на Леонтовича!..»
Схожі й деякі факти з біографії. І герой фільму, і виконавець ролі закінчили духовну семінарію. Леонтович диригував жіночим хором у єпархіальному жіночому училищі у Тульчині. Давидовський, як сказано, керує жіночою капелою «Соломія». Це успішний колектив. «Соломія» виборола перше місце на фестивалі духовної музики «Пентікостія» (у категорії «Камерні хори»). Було це у 2017 році, фестиваль відбувався у Києві. До речі, тоді звучав один із творів Леонтовича — духовний кант «Ой, зійшла зоря».
— Мені дуже подобається цей твір в обробці Леонтовича, — каже Назарій Давидовський. — Знаю його змалку. Мій батько був регентом кафедрального собору. Виконував його разом зі своїм хором.
Звісно, у репертуарі «Соломії» є «Щедрик». Без цієї мелодії годі уявити стрічку. «Соломія» співатиме його з особливим натхненням! Як це було, приміром, у 2016-му.
Тоді, до сторіччя першого виконання «Щедрика», Давидовський по-сучасному популяризував цей твір. Зі своїм колективом влаштував флешмоб #Щедрик100challenge. Естафету вінничан підтримали митці у десяти країнах. Вона облетіла понад п’ятдесят міст. Результат — 170 варіантів виконання «Щедрика» різними мовами...
Зрозуміло, роль Леонтовича виконавцю близька. І режисер переконаний, що пан Назарій успішно впорається з нею. Давидовський не професійний актор. Але він «по духу Леонтович». Так сказав про виконавця головної ролі один з учасників картини.
Знімає стрічку вінницька студія SwitVideoProduction, створена Василем Медяним. Автори фільму сподіваються на підтримку небайдужих. Їхню першу картину із серії «Видатні вінничани» про талановитого керівника міської думи Миколу Оводова нині показують на уроках історії у школах міста. Фільм про Леонтовича заслуговує на не меншу увагу.
Вінниця.
