Корпус факультету фізики.

 

Посвячення у студенти.

Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка є найбільшим центром підготовки фахівців з фізики та астрономії в Україні. Тут зберігають і розвивають традиції, методи та рівень освіти і наукових досліджень, накопичені за всю історію університету, що дає змогу його співробітникам впевнено долати виклики сьогодення.

Фізику й астрономію в університеті викладають із першого дня його існування. У його складі були кафедри фізики і фізичної географії та астрономії і геодезії. Університет народжувався — було зведено Червоний корпус, астрономічну та метеорологічну обсерваторії, створено кабінети фізики, закуплено устаткування та інструменти для досліджень і спостережень. Зростала кількість студентів, залучалися професори з університетів імперії та Європи.

Перші, і не лише в Україні

Розвиток капіталізму у другій половині ХІХ століття поставив нові завдання. Професори Михайло Авенаріус та Микола Шиллер, які стажувалися у гейдельберзькому та берлінському університетах, довели до європейського рівня викладання фізики та наукові дослідження.

За чверть століття М. Авенаріус створив перший в Україні лабораторний практикум для студентів, організував першу наукову лабораторію і виплекав київську школу експериментаторів. Вони досліджували критичні температури рідин і регулярно публікували свої результати, які потім входили у довідники аж до тридцятих років ХХ століття.

У 1876 році в університеті було створену першу в Україні й одну із перших у світі кафедру теоретичної фізики, на якій працював професор М. Шиллер. 

Він підняв рівень викладанні фізики, заснував фізико-математичне товариство, вів просвітницьку роботу, консультував будівництво перших електростанцій та освітлювальних мереж у Києві.

На початок ХХ століття рівень викладання фізики в університеті відповідав тогочасним вимогам. У практикумах студенти виконували десятки робіт. У лабораторії були потужні акумулятори, що давало змогу досліджувати електроліз і створювати рентгенівську та радіотехніку. Цей досвід знадобився при створенні рентгенівського інституту.

Після Першої світової, революцій та розрухи університет відродився як Інститут народної освіти. Було створено фізичну дослідницьку лабораторію, яка переросла у науково-дослідну кафедру фізики, потім — у науково-дослідний інститут фізики, а далі — в Інститут фізики. Досліджувалися рентгенівська оптика, іонні та електронні явища. Аспіранти Соломон Герцрікен, Василь Ляшенко, Наум Моргуліс згодом зробили вагомий внесок у розвиток фізики, стали професорами, завідувачами і засновниками кафедр. Тоді ж на факультеті навчався Анатолій Александров, майбутній президент АН СРСР.

На період індустріалізації припав розвиток науково-дослідної роботи. Досліджувалися купоросні випрямлячі та фотоелементи, рентгенівські промені. С. Герцрікен провів роботи з вивчення дифузії, які принесли йому світове визнання, запропонував склад скла для віконець рентгенівських трубок, який слугував десятки років. В. Ляшенко винайшов новий тип випрямляча. Було створено кафедри рентгенометалофізики, експериментальної фізики, загальної фізики, оптики, фізичний і механіко-математичний факультети. Проводилися всесоюзні наукові конференції з фізики напівпровідників. З початком німецько-радянської війни значна частина співробітників і студентів факультету пішла на фронт, частина була евакуйована у Казахстан, а незначна частина залишилася.

Після війни навчальну і наукову роботу факультету визначали загальносвітові тенденції — ядерна гонка, холодна війна, гонка озброєнь, зоряні війни. У 1954 році з кількох кафедр фізичного факультету утворився радіофізичний факультет, секретність якого забороняла називати його у пресі. Доробок факультету був вагомий у країні, його випускники працювали в інститутах Академії наук УРСР, науково-дослідних інститутах, конструкторських бюро. Створювалися нові кафедри.

Сонячний вітер

Завідувач кафедри астрономії професор Сергій Всехсвятський дослідив динамічність сонячної корони і запропонував першу теорію сонячного вітру. А досліджуючи комети і планети-гіганти, він висунув ідею про утворення деяких комет під час вулканічних вибухів на їхніх супутниках. 

Відкриття вулканів на супутнику Юпітера Іо вивело наукові здобутки університету на світовий рівень. 

Результати активних космічних експериментів отримали міжнародне визнання.

Кафедру ядерної фізики заснував академік Олександр Лейпунський у 1945-му, а через кілька років її відновив і очолив академік Митрофан Пасічник. Було збудовано проблемну лабораторію ядерної фізики, створено один із найкращих у світі спектрометрів швидких нейтронів та унікальний комплекс відповідного обладнання.

На кафедрі фізики металів досліджували явища, важливі для створення сплавів. За дослідження електропереносу у металевих розплавах професори Петро Кузьменко і Євген Харьков та учні отримали Державну премію. Дослідження динаміки дислокації у кристалах сприяли виробництву інтегральних мікросхем.

На кафедрі оптики було створено комплекс оптичних методів діагностики речовини для заводу «Арсенал», а значна частина її випускників працювала там само. Професори Михайло Білий та Борис Охріменко відкрили явище перебудови комплексу іонів важких металів у розчинах, з’ясували особливості діелектричної проникності аморфних металевих сплавів.

Академік Іван Горбань, завідувач кафедри експериментальної фізики, відкрив існування в електронно-дірковій системі певних кристалів енергетичних станів, зумовлених квантовою, електронно-дірковою рідиною. За результати цих досліджень він отримав Державну премію України.

Професори кафедри загальної фізики Олександр Жмудський і Владислав Шияновський створили методи високодисперсійного рентгеноструктурного і спектрального аналізу. А професори Іван Кучеров та Віталій Перга дослідили акустоелектронну взаємодії та акустичну емісію в обмежених середовищах, що дало змогу створити нові пристрої електроніки.

Кафедру молекулярної фізики створив професор Олександр Голик для розвитку фізики рідкого стану речовини та для підготовки кадрів. Дослідження проблем фізики рідкого стану тут проводили методами рентгенологічним, розсіяння світла, розсіювання нейтронів. Було створено наукові лабораторії аеродисперсних систем, фізики полімерів, проводилися всесоюзні наукові конференції з фізики рідин. Підготовлено десятки докторів і сотні кандидатів наук, а її вихованець і нинішній завідувач професор Леонід Булавін є академіком НАН України.

Дослідження професорів Соломона Пекара й Олександра Давидова, завідувачів кафедри теоретичної фізики, зробили їхні імена відомими у світі. С. Пекар створив теорію поляронів і розробив квантову теорію локальних електронних центрів, теорію домішкового поглинання світла та люмінесценції. О. Давидов розвинув теорію екситонів розщеплення молекулярних термів, відомого як «давидовське розщеплення». Перший в Україні курс теоретичної фізики написав завідувач кафедри професор Адольф Федорченко.

Кафедру квантової теорії поля було створено академіками Миколою Боголюбовим та Олексієм Ситенком. Її викладачі розвивали теорію ядерних реакцій, теорію ядра, теорію розсіяння, теорію плазми. Частину підготовлених ними монографій опубліковано за кордоном. Кафедра співпрацювала з Інститутом теоретичної фізики, Інститутом ядерних досліджень, Інститутом фізики. Підготувала фахівців вищої кваліфікації для Угорщини, Єгипту, Алжиру, Сирії, В’єтнаму, Індії.

За викликом часу було створено кафедру фізики функціональних матеріалів, завданням якої була підготовка фахівців та наукові дослідження у галузі радіаційного та космічного матеріалознавства. На кафедрі розроблено нові підходи у підвищенні радіаційної стійкості матеріалів.

Рівень освіти і наукових досліджень відповідає світовому

Із набуттям незалежності України навчальна і наукова робота факультету отримали новий напрям розвитку. Військово-промисловий комплекс зник, але з’явилася міжнародна співпраця. Виявилося, що рівень освіти і наукових досліджень на факультеті відповідає світовому. На потребу часу було відкрито нові спеціалізації: медична фізика, ядерна енергетика, фізика функціональних матеріалів, фізика наносистем, фізика високих енергій, фотоніка, квантові комп’ютери, обчислення та інформація. Нового рівня набуло співробітництво з НАН України, медичним установами, НАЕК «Енергоатом». Факультет впевнено посідає чільні місця в українських рейтингах.

Про рівень наукових досліджень факультету свідчать державні премії України у галузі науки і техніки, лауреатами якої стали професори Леонід Булавін, Іван Горбань, Василь Івченко, Ігор Каденко, Микола Куліш, Володимир Макара, Микола Новиков, Георгій Применко.

Викладачі і науковці факультету достойно представляють університет у різних міжнародних та внутрішніх рейтингах, виграють десятки проектів і грантів. Фізика є в усіх міжнародних рейтингах, де присутній університет, і є єдиною галуззю знань з України. 

Тисячі наукових публікацій у закордонних наукових журналах свідчать про високий професійний рівень та плідну міжнародну співпрацю.

Щороку десятки студентів та аспірантів факультету стажуються в університетах Європи, Америки та Азії, навчаються за їхньою програмою, проводять унікальні наукові дослідження, виконують міжнародні наукові проекти. Диплом випускників факультету визнається за кордоном, а кафедри молекулярної, експериментальної фізики, квантової теорії поля мають угоди про подвійний диплом для студентів та аспірантів. Це збільшує їхні шанси знайти роботу або продовжити навчання за кордоном. За роки незалежності сотні студентів, аспірантів і співробітників факультету виграли наукові гранти, виконали міжнародні проекти. У здобутку факультету — співробітництво із НАСА, науковцями Великого адронного колайдера, робота випускників у наукових групах, керівники яких стали лауреатами Нобелівської премії, співпраця із університетами усіх високо розвинутих країн.

Із початком війни факультет виконує низку робіт, важливих для оборони країни.

Історія факультету, здатність його колективу знайти свою навчальну і наукову нішу за різних історичних умов вселяють надію на майбутнє і дозволяють гідно зустрічати всі виклики часу.

Микола МАКАРЕЦЬ, професор, декан факультету.