На знімку: на ювілейному заході виступає кобзар Тарас Компаніченко.
Родоначальник цього роду — прилуцький полковник Гнат Ґалаґан, відомий як зрадник України, адже це він ввів у Запорозьку Січ загони московітів, які вирізали січовиків. Поховання Гната Ґалаґана біля Спаської церкви Прилук, що належить до УПЦ МП, стало минулого року предметом обговорення, бо саме там сталася масштабна аварія каналізації.
Схоже, що весь рід Ґалаґанів спокутував гріх свого предка — представники по чоловічій лінії вмирали рано, а сьомий у роду взагалі залишився без нащадка. Проте саме Григорій Ґалаґан ввійшов у нашу історію світлою постаттю. Село Сокиринці, де був його маєток і де він навчав селянських дітей, дало чи не найбільше в Україні кандидатів та докторів наук уже навіть після смерті благодійника. Саме в Сокиринцях, уперше на Лівобережній Україні, було започатковано кредитні товариства, тут зберігся вертеп, який тепер є загальноукраїнським надбанням і відомий саме як «сокиринський вертеп».
Про ці та інші факти життя Григорія Ґалаґана йдеться у випуску журналу-альманаху «Прилуки. Фортеця», що його видає невтомний культурознавець Ігор Павлюченко. Він каже: «Ми зібрали матеріали, які досі ще не були відомі дослідникам. Та, власне, мало хто цю постать і досліджував. Тож ми розфарбовуємо питомими кольорами ще одну білу пляму нашої культури та історії».
У заході також взяли участь Тарас Компаніченко — кобзар, бандурист і лірник, лідер гурту «Хорея Козацька», Віктор Моренець — автор, співавтор, упорядник понад десяти книжок з історії Чернігівщини, Юрій Ткач —директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Ґалаґана, Світлана Курач — головний зберігач фондів цього музею, мистецтвознавці, культурологи, представники закладів освіти та культури, журналісти.
Чернігів.
Фото надано Чернігівським обласним художнім музеєм імені Г. Ґалаґана.
