Чи збереглася родова усипальниця фундатора Козацької держави Богдана Хмельницького і його поховання в церкві Святого Пророка Іллі в Суботові на Черкащині мають встановити нові дослідження учених, проведені напівінвазійним способом. Про це заявили дослідники під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького: історія, міфи, сучасний стан», що відбулася в Інституті історії НАН України за участю істориків, архео-логів, геофізиків, музеєзнавців, теологів. Участь у ній також узяли третій Президент України Віктор Ющенко, директор Інституту історії України Валерій Смолій, митрополити ПЦУ Черкаський Іоан та Львівський Димитрій.
Згідно з історичними джерелами гетьман побудував церкву Святого Іллі, відому ще як Богданова церква, у 1651—1656 роках як свою майбутню усипальницю, де він і був похований 1657-го. Як повідомляють в Інституті історії НАНУ, храм було пограбовано татарами, у 1977 році будівлю, яку змалював Тарас Шевченко, було відновлено в початковому вигляді. У 1995-му проведено ще один етап реставраційних робіт, під час яких було відтворено різьблений дерев’яний іконостас.
Минулого місяця вчені знайшли під церквою підземний об’єкт, ймовірно склеп розмірами 3х1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладений зсередини цеглою і майже повністю засипаний ґрунтом. Вони припускають, що це поховання Богдана Хмельницького, яке шукали понад три століття. Фахівці за допомогою чотирьох радарів уже обстежили простір під підлогою храму.
На конференції дослідники зазначили, що під час новітніх георадарних вимірювань в Іллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до поховальної споруди. Сучасні методи георадарної ідентифікації аномалій застосовувалися при пошуку та розкритті княжих поховань у Галичі, Лаврові та Холмі, у Богородичній церкві короля Данила Романовича XIII століття.
«Якщо ці методи дають позитивний результат, то необхідно проводити археологічні дослідження виявлених об’єктів в Іллінській церкві — усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького», — наголошують учасники конференції. Дослідники зазначають, що на існування склепу в Суботові вказує метрика 1888 року, яку було знайдено у фондах рукописного відділу Інституту історії матеріальної культури РАН у Санкт-Петербурзі. До того ж наразі не виявлено жодних історичних джерел, які б підтверджували версію щодо пограбування та осквернення усипальниці Богдана Хмельницького у 1664-му начебто за наказом коронного гетьмана Стефана Чарнецького. Науковці припускають, що згадки про плюндрування поховання гетьмана — історична легенда радянської історіо-графії, яка мала на меті демонізацію поляків і знищення пам’яті українського народу про козаччину, героїв Національно-визвольної війни 1648—1656 років.
Як зазначали учасники конференції, локалізація поховання гетьмана Богдана Хмельницького з його подальшою музеєфікацією може стати початком створення Національного Пантеону.
