Чорне море вдвічі більше засмічене, ніж Середземне — результати дослідження проекту ЄС
Ці результати Спільних Чорноморських досліджень представили проект ЄС/ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» — (EMBLAS-Plus) і Міністерство екології та природних ресурсів України на прес-конференції в Одесі 29 липня.
Дослідження проводилися в прибережних водах Грузії, України та Росії, а також у відкритому морі в межах проекту EMBLAS-ІІ спільно з Українським науково-дослідним центром екології моря, Інститутом морської біології НАНУ, Одеським національним університетом ім. І. Мечнікова та іншими партнерами протягом 2017—2019 рр. Дослідження виконувалися відповідно до вимог Рамкової директиви про морську стратегію ЄС та з використанням найновіших методик моніторингу (зокрема, нецільового скринінгу хімічних речовин та аналізу е-ДНК).
«Отримані результати досліджень стануть основою для розробки науково обґрунтованої Програми заходів щодо покращення стану Чорного моря (яку уряд України має розробити відповідно до Угоди про асоціацію Україна—ЄС), а також для глобального розуміння поточних ризиків та загроз морським екосистемам», — зазначив д-р Ярослав Слободнік, керівник групи експертів проекту.
Основні висновки екологічного моніторингу в Чорному морі:
83% морського сміття, знайденого в Чорному морі, становить пластик, а саме PET-пляшки, обгортки від солодощів, пакети. Великі річки (в Україні дослідження проводилися на Дунаї та Дністрі) несуть в море від 6 до 50 одиниць сміття на годину. Кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря (90.5 до 50 одиниць сміття/км2). У відкладах Чорного моря як на шельфі, так і на глибині більше двох тисяч метрів було знайдено мікропластик.
Концентрації деяких головних шкідливих хімічних сполук, які становлять загрозу життю морської фауни та людини, вищі за допустимі норми токсичності. Серед таких сполук — бензо(а)пірен, деякі пестициди, інсектициди, а також ртуть та антипірени в рибі. Крім того, виявлено 124 хімічні сполуки, шкідливі для морської екосистеми і здоров’я людини, зокрема, стійкі органічні речовини-забрудники, метали, пестициди, біоциди, фармацевтичні засоби, антипірени та побутові хімічні засоби. Концентрацію цих речовин у морській вод раніше не моніторили, й тепер буде запропоновано включити їх в регулярні дослідження.
На час досліджень (червень 2019 р.) було зафіксовано приблизно по 1 тис. кожного підвиду дельфінів в українських територіальних водах у північно-західній частині Чорного моря, від дельти Дунаю до Тендрівської коси в Херсонській області. Ці цифри є порівняно низькими. Найбільші скупчення дельфінів було зафіксовано поблизу дельти Дунаю та острова Зміїний.
Тиск інвазивних — «нерідних» для Чорного моря — видів, які можуть нашкодити морській екосистемі, зростає. Використовуючи новий метод аналізу залишків ДНК живих організмів, розчиненого в морській воді, встановили присутність нових середземноморських видів у Чорному морі, а саме — монровійська риба-хірург, червона баракуда, риючий бичок тощо.
Гарною новиною стало виявлення ДНК європейського осетра (Acipenser sturio), який вважався майже зниклим, в багатьох пробах по всьому Чорному морю. Така сама втішна ситуація і з білугою — іншим видом, який перебуває під загрозою зникнення.
Також було виявлено певні ознаки відновлення екосистем Чорного моря. Оцінка стану найбільшої в світі колонії червоних водоростей — філофорного поля Зернова — покращилася з «поганого» на «задовільний».
Більше інформації про результати досліджень можна отримати на сайті проекту і дізнатися з інфографік, розроблених разом із Товариством Кусто, заснованим у 1973 р. Жаком-Івом Кусто.
Довідково
Проект ЄС-ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus) є продовженням проекту ЄС-ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: фаза ІІ» (EMBLAS – Phase 2), який реалізовувався у 2014—2018 рр. Цей проект надає підтримку Україні та іншим країнам Причорномор’я у збереженні моря. Основними заходами проекту є проведення спільних досліджень у відкритому морі (від Одеси до Батумі) та національних пілотних моніторингових досліджень відповідно до вимог Рамкової директиви ЄС щодо морської стратегії з використанням новітніх технологій та обладнання. Тривалість проекту — 2019-2020 рр. Бюджет — 1,6 млн євро.
