Всеукраїнський фестиваль «Читач року».

 


«Ніч у бібліотеці»



 Олег Сербін.

КНУ імені Тараса Шевченка — 185

Пройшовши тривалий шлях свого становлення, вона стала важливим осередком наукового, освітнього та культурного життя для багатьох поколінь студентів і викладачів. Нині бібліотека університету є методичним центром із координації діяльності бібліотек закладів вищої освіти України і в інтелектуальному середовищі вважається одним із провідних інформаційних центрів університетської освіти та науки в державі.

Бібліотека була створена разом з університетом Святого Володимира в 1834 році. Основою її фондів стала так звана Кременецька колекція — понад 34 тисячі томів із книгозбірні Станіслава Августа Понятовського, придбаної для Кременецької гімназії одним з її співзасновників Тадеушем Чацьким. У подальші роки бібліотека університету стала одним із найчисленніших наукових та освітніх книжкових зібрань Російської імперії та найбільшою бібліотекою на українських землях. У 1859 році відкрився професорський лекторій (перший читальний зал), у 1863-му — студентський відділ бібліотеки.

Тривалий час бібліотека розташовувалась у приміщенні головного корпусу університету, де займала кімнати на трьох поверхах, тож на початку XX століття нагальним стало питання побудови окремої бібліотечної будівлі. Її проект, виконаний архітектором Василем Осьмаком з урахуванням новітнього зарубіжного досвіду, було затверджено у 1910 році. Проте завершити розпочате будівництво завадила Перша світова війна: у зв’язку із загрозливою ситуацією на фронті частину фондів бібліотеки університету Святого Володимира евакуювали до Саратова.

Після відкриття на базі університету у 1920 році Київського інституту народної освіти бібліотека перейшла до його складу. Станом на 1926 рік її фонди налічували майже 800 тисяч томів. Упродовж 1926—1929 років відбулась велика реорганізація бібліотеки цього закладу: більшу частину її майна та основних фондів (майже 500 тисяч книжок XVII—XIX століть) було передано до Всенародної бібліотеки України при ВУАН, ще одну частину — для потреб допоміжних бібліотек інших навчальних закладів (зокрема, медичного інституту й інституту народного господарства). Унаслідок цієї реорганізації чисельність книжкового фонду бібліотеки істотно зменшилась.

У 1940 році читальні зали бібліотеки розмістили в новозведеному корпусі гуманітарних кафедр університету, збудованому за проектом архітекторів Василя Осьмака та Павла Альошина. Нині це будівля головного корпу-
су Наукової бібліотеки імені М. Максимовича. Того ж року університетська бібліотека оформилася в самостійну одиницю й отримала статус наукової.

Під час Другої світової війни бібліотека продовжувала свою роботу, однак значна частина книжок була втрачена. Зокрема, впродовж 1941—1942 років фонди частково вивезли до Німеччини, а майже 1,3 мільйона томів, серед яких і рідкісні видання, було знищено під час пожежі в головному корпусі університету 5 листопада 1943 року.

Бібліотека відновила свою роботу в січні 1944 року. Згідно з окремою постановою Раднаркому УРСР, усі видавництва УРСР зобов’язувались надсилати до неї по три платні примірники своїх видань. Виділення значних коштів на комплектування сприяло тому, що книжковий фонд бібліотеки Київського університету досить швидко відродився. Поступово вона стала однією з найбільших бібліотек навчальних закладів УРСР, у фондах якої станом на середину 1980-х років налічувалося понад 3 мільйони одиниць зберігання.

Після здобуття Україною незалежності розпочалась нова сторінка в історії бібліотеки. У 1994 році їй було присвоєно ім’я першого ректора університету Михайла Максимовича (1804—1873).

З 2005-го Наукова бібліотека імені М. Максимовича є методичним центром з координації діяльності бібліотек закладів вищої освіти України. Вона здійснює методичне керівництво 192 бібліотеками ЗВО, координує їх діяльність, організовує та проводить науково-практичні конференції, семінари, круглі столи та інші заходи.

У різний час бібліотеку очолювали Павло Ярковський, Антон Красовський, Кирило Царевський, Веніамін Кордт, Олександр Назаревський, Василь Магеровський, Олександр Качанов, Уляна Кузьменко, Юрій Петренко, Наталія Недоступ, Валентина

Нестеренко та Олександр Кириленко. З 2015 року її директором є Олег Сербін — доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, професор кафедри видавничої справи та редагування Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Олег Сербін є головою секції університетських бібліотек та членом президії Української бібліотечної асоціації, а також головою методичного центру з координації діяльності бібліотек закладів вищої освіти України. Ним розроблено «Програму розвитку Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2015—2020 роки», яка була затверджена на засіданні ректорату Університету і нині успішно реалізується.

Сьогодні Наукова бібліотека імені М. Максимовича — одна з найбільших університетських книгозбірень України, фонд якої налічує понад 3 мільйони примірників книжкових, періодичних та електронних видань. До її складу входить 12 відділів, 22 сектори та розгалужена мережа абонементів, читальних і комп’ютерних залів. Видання, авторами яких є викладачі університету, виділено в окрему Колекцію наукових праць викладачів та співробітників Київського університету.

Чільне місце у структурі бібліотеки займає інформаційно-бібліографічний відділ, який скеровує свої зусилля на забезпечення інформаційних потреб професорсько-викладацького та студентського складу університету, поєднуючи у своїй роботі довідково-бібліографічне обслуговування та науково-бібліографічну роботу. Публікуються електронні науково-аналітичні огляди: «Вища освіта і наука» (щомісяця) і «Київський університет на шпальтах періодичних видань» (щоквартально). Традиційним напрямом наукової роботи відділу є створення біобібліографічних покажчиків, присвячених видатним ученим університету.

Фонди відділу рідкісних книжок та рукописів містять майже 17,5 тисячі видань із різних галузей знань і є цінною джерелознавчою базою для історичних, філологічних та книгознавчих досліджень. Найдавніший екземпляр — конволют двох венеціанських інкунабул, датованих 1497-м та 1500 роком. На базі відділу відбуваються заняття зі студентами історичного факультету, Інституту філології, проводиться Літня школа з палеографії та дослідження стародрукованих видань. З метою збереження цього культурного спадку та полегшення доступу до книжкових пам’яток для читачів, у співпраці з відділом інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення здійснюється оцифровування стародруків, електронні копії яких відображаються в електронному каталозі Наукової бібліотеки та на окремому сайті. Прикладом успішної міжнародної співпраці є науково-дослідна робота «Взаємодія книжкових традицій Білорусі та України в XVI — на початку ХІХ cтоліття», виконана в 2016—2018 роках разом із Національною бібліотекою Білорусі, а також залучення рідкісних видань до міжнародного проекту зі збереження європейського культурного надбання «Європеана». Триває кооперація з Фундаментальною бібліотекою Білоруського державного університету та Амброзіанською академію (м. Мілан, Італія). З липня 2018 року в бібліотеці зберігається частина французького архіву Нестора Махна.

Завдяки активній підтримці керівництва бібліотеки з боку адміністрації університету та об’єднанню зусиль з його іншими галузевими підрозділами впродовж останніх років в бібліотеці було ініційовано низку інноваційних проектів та запроваджено деякі концептуальні рішення. Зокрема, в 2015 році створено Службу інформаційного моніторингу, метою якої є надання бібліотечно-інформаційної підтримки та ефективне представлення наукових здобутків працівників Київського національного університету імені Тараса Шевченка у світовому інформаційному просторі за допомогою цифрових інструментів для наукової комунікації. Служба здійснює моніторинг наявності профілів науково-викладацького складу університету в світових реєстрах унікальних ідентифікаторів авторів та у спеціалізованих соціальних мережах, проводить індексування наукових періодичних видань університету в міжнародних наукометричних та реферативних базах даних, здійснює роботу з реєстрації DOI для статей наукових журналів, що включені до світових реферативних та наукометричних баз, укладає практичні посібники для на-уковців тощо.

Упродовж 2016—2019 років відділом культурно-просвітницької роботи проведено майже 900 масових заходів, наймасштабнішими з яких були «Ніч у бібліотеці», Всеукраїнський рейтинг «Книга року» та Всеукраїнський фестиваль «Читач року». Завдяки співпраці з партнерськими організаціями в бібліотеці постійно відбуваються наукові конференції та семінари, хакатони, лекції, майстер-класи й інші заходи просвітницького та розважального характеру. У 2016 році відбувся конкурс на брендинг бібліотеки, за результатами якого розроблено власний логотип і корпоративний стиль.

Унаслідок систематичної роботи керівництва бібліотеки щодо залучення спонсорів та меценатів у Науковій бібліотеці впродовж останніх років стало можливим створення більш комфортних умов для роботи користувачів. Зокрема, було здійснено ремонтні роботи і вивільнено корисну площу, підключено Wi-Fi, оновлено комп’ютерний парк бібліотеки, встановлено спеціалізовану радіочастотну систему для уникнення втрат книжкового фонду тощо.

Нині керівництво університетської бібліотеки ставить перед собою чимало амбітних завдань. Серед них втілення проекту, спрямованого на інтенсифікацію україно-французьких наукових і культурних зв’язків у співпраці з Посольством України у Французькій Республіці та з кафедрою українознавства Інституту східних мов і цивілізацій (м. Париж). На часі подальша трансформація та модернізація бібліотечного простору згідно з вимогами сучасного користувача, відкриття коворкінгів та запровадження відкритого доступу до літератури в залах окремих відділів обслуговування. Важливу роль при цьому відіграє всебічне просування бренду Наукової бібліотеки імені М. Максимовича з метою підвищення її престижу серед молоді та формування іміджу бібліотеки як сучасного та креативного простору, де кожен має змогу реалізувати себе відповідно до власних потреб та інтересів.

Світлана КАНЄВСЬКА, заступник директора Наукової бібліотеки імені М. Максимовича; Дмитро ЛУКІН, провідний бібліотекар; Антон ГАНУЛ, бібліотекар 2-ї категорії.