Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.
 


Під час слухань.

 


Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Нестор Шуфрич.

 


Під час слухань.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут 

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зазначила, що захід допоможе напрацювати ефективні механізми формування та реалізації державної інформаційної політики та вирішення проблем безпеки діяльності представників ЗМІ. Проводять його і як виконання наших зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у площині свободи слова.

Протягом останніх років парламент провів чималий обсяг законодавчої роботи для посилення відповідальності за переслідування журналістів, наголосила О. Кондратюк. Зокрема, напади на журналістів прирівняли до нападів на представників правоохоронних органів. Ухвалено й закон про удосконалення захисту професійної діяльності журналістів, яким введено відповідальність за незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів та технічних засобів, розкрито поняття професійної діяльності, уточнено статті та види покарання за умисне переслідування журналістів службовими особами тощо. Однак гострота цих проблем не зникла, підкреслила заступник глави парламенту. Як доказ — останні найрезонансніші вбивства журналістів, зокрема Павла Шеремета.

Новим викликом стали проблемні питання, пов’язані з висвітленням російської агресії безпосередньо в зоні бойових дій. Ще одна загроза — переслідування та незаконне ув’язнення журналістів в окупованому Криму та на певній території Донбасу. О. Кондратюк зауважила, що під час слухань не випадково окремим блоком винесено доповіді представників силових структур. «Очікуємо змістовних та конкретних відповідей на ті питання, які попередньо зібрали та передали в рамках підготовки до слухань, — сказала заступник керівника законодавчого органу влади. — Головною причиною нападів на українських журналістів є безкарність. Лише незворотність справедливого покарання зупинить агресію».

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Нестор Шуфрич акцентував, що слухання майже збіглися за датою з міжнародним Днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Стан свободи слова, за його словами, це один із ключових показників, за якими оцінюють країну. Він нагадав, що в нашій країні вперше убито журналіста в 1992 році — Вадима Бойка, а з 1993 по 2019 рік життя забрали у більш як шести десятків його колег. 92 відсотки злочинів проти представників ЗМІ залишаються не розкритими, зазначив голова профільного комітету. Лише кожна 12 така справа доходить до суду. Парадоксально, але на папері права журналістів у нашій країні захищені дуже навіть непогано. «У чому проблема, коли в законі все чітко прописано, — зауважив Н. Шуфрич. — Усе дуже просто і від того жахливо — наші правоохоронці неохоче реагують на заяви журналістів про погрози, а коли доходить до побиття, то його кваліфікують як хуліганство». Парламентарій завершив свій виступ сумною цифрою: наша країна перебуває на 102-му місці за рівнем свободи слова.

Виступив із трибуни Верховної Ради і нещодавно звільнений із російського полону журналіст «Укрінформу» Роман Сущенко. Він закликав парламентаріїв докласти зусиль задля посилення відповідальності за протидію професійній діяльності журналістів та затвердити норми для заборони офіційним особам, які отримують офіційну зарплату з державного бюджету, ухилятися від звернень журналістів з приводу питань, які становлять суспільний інтерес.

Міністр культури та спорту Володимир Бородянський наголосив, що журналісти виконують функцію медіатора між владою та суспільством. Урядовець акцентував увагу на недопущенні тиску на ЗМІ з метою маніпулювати суспільною думкою. «Ми будемо створювати умови для фізичного, фінансового та юридичного захисту журналістів, які заявляють, що зазнають тієї чи іншої форми тиску», — пообіцяв міністр.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко наголосив: сідаючи за монітор, український журналіст знає — якщо напише правду, яка не сподобається фігурантам, і з ним може трапитися біда. «Захистіть базову цінність — життя та здоров’я українського журналіста. Спочатку безпека. А потім уже лякайте кримінальною відповідальністю», — звернувся він до представників влади.

Учора парламентські слухання розпочалися з вшанування пам’яті загиблих журналістів та медійників.

За підсумками парламентських слухань Верховна Рада розгляне та прийме рекомендації з урахуванням висловлених пропозицій.