На знімку: майбутні археологи біля відтвореної трипільської будівлі в селі Легедзине.

Особливо це стосується знаменитих поселень-гігантів Трипільської культури. Протягом тривалого часу трипільські мегапротоміста досліджували не лише вітчизняні та зарубіжні науковці. В археологічних розкопках брали участь і студенти історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Минулий польовий сезон був особливо успішним для дослідників.

— Комплексне і якісне засвоєння студентами досягнень світової археологічної науки — пріоритет у нашій роботі, — розповідає декан історичного факультету університету, кандидат філософських наук, професор Анатолій Карасевич. — На факультеті здійснюється підготовка студентів зі спеціальності «Історія та археологія» за оновленими та новими комплексами курсів: «Археологія»; «Археологія європейського міста»; «Історія археологічної науки»; «Археологія сучасного світу»; «Археологічне джерелознавство»; «Археологія України». В останньому, зокрема, багато уваги приділяється археології рідного краю — Уманщини, яка по праву вважається скарбницею сивої давнини.

— Початок масштабних досліджень унікальних поселень, — веде далі професор Анатолій Карасевич, — зумовив у 2009 році відкриття на базі історичного факультету університету науково-дослідної лабораторії «Археологія Уманщини». Через дев’ять років лабораторії було присвоєно ім’я видатного українського археолога Володимира Круца — дослідника великих трипільських поселень із застосуванням новітніх методик та міждисциплінарних досліджень. 

Нині основні напрями роботи лабораторії скеровані на продовження співпраці з Інститутом археології НАН України, Всеукраїнським фондом «Трипільська культура», державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура», Черкаською археологічною інспекцією, Уманським краєзнавчим музеєм, загальноосвітніми школами та зарубіжними науково-дослідними та навчальними закладами.

Важливий спектр діяльності лабораторії — залучення до науково-дослідної роботи викладачів та студентів історичного факультету та інших факультетів університету. «Археологія Уманщини» — постійний учасник міжнародних наукових та освітніх проектів, ініціатор проведення спільних науково-практичних конференцій, симпозіумів, круглих столів, семінарів, наукових шкіл, у тому числі й міжнародних. Науковці та студенти лабораторії — активні співорганізатори міжнародної конференції «Часи козацькі» (Київ). Особливу увагу також приділяють спілкуванню з учнями загальноосвітніх навчальних закладів у рамках тісної співпраці з Малою академією наук.

З нового навчального року колектив лабораторії значну увагу приділяє створенню бібліографічного словника «Археологія Уманщини». З метою підготовки до археологічних досліджень археології середньовічної Умані триває збирання архівних матеріалів, первинна обробка матеріалів, створення реєстру архівних джерел та пам’яток середньовічної Умані. До підготовки довідника долучаються науковці та студенти історичного факультету.

Важливу ланку навчального процесу та відповідно завдань лабораторії посідає організація та проведення археологічної практики студентів історичного факультету під керівництвом провідних фахівців Інституту археології НАН України та кафедри всесвітньої історії та методик навчання університету. Логічним завершенням такої роботи є підготовка членами археологічного гуртка наукових доповідей на щорічній студентській конференції.

— Студентський табір практики розташовується в селі Легедзине — «столиці» українського Трипілля, — розповідає керівник лабораторії, доктор історичних наук, професор Світлана Біляєва. — Основна мета практики — формування в майбутніх фахівців уявлень про особливості майбутньої професії за спрямуванням, професійних умінь у галузі археології, застосування теоретичних знань у практичній діяльності. Такі завдання цілком відповідають високому рівню дослідницького компонента, оволодіння практичними навичками археологічного процесу в межах дослідження пам’ятки світового рівня, високому методичному рівню науково-дослідного колективу. Ця взаємодія є надзвичайно важливою умовою набуття практичних навичок з археології.

Уже в перший день прибуття до Легедзиного студенти вирушають на місце розкопок, де їх ознайомлюють з методикою проведення археологічних досліджень. Керівники практики, співробітники Інституту археології, надають пояснення щодо методики різних видів археологічних робіт, обробки матеріалів тощо. Співпраця з досвідченими дослідниками сприяє засвоєнню практичних знань студентами, формуванню уявлень про цікаву й захопливу професію археолога.

— Минулий рік для «трипільських» археологів був надзвичайно вдалим, — ділиться кандидат історичних наук Сергій Куценко. — На розкопках виявлено декілька просто унікальних знахідок — глиняну статуетку жінки та статуетки тварин. Знайдено багато цілого, без значних пошкоджень, трипільського посуду, що зустрічається не так часто. Усі речі найближчим часом, тобто після реставрації, збагатять експозицію державного музею Трипільської культури, розташованого в Легедзиному.

Найколоритніша і найромантичніша подія практики — символічна посвята студентів у археологи. Її завжди чекають з нетерпінням, адже посвята сповнена сюрпризів і таємниць.

— Щороку керівництво експедиції, відомі вчені Інституту археології, — зазначає Світлана Біляєва, — висловлюють щиру вдячність студентам історичного факультету за завзяту та сумлінну працю, палке бажання оволодіти секретами професії та здійснити нові відкриття. Науковці дякують Уманському держуніверситету за плідну співпрацю та належну організацію практики й висловлюють сподівання, що й у наступному році знову зустрінуться зі студентами під трипільськими зорями. Такі самі мрії та бажання мають і майбутні археологи.

З історичних джерел

Одне з поселень-гігантів мідно-кам’яної доби — Тальянки, розташоване між селами Легедзине і Тальянки Тальнівського району. Цей трипільський мегаполіс існував у ІV—ІІІ тисячолітті до нашої ери. Він займав площу понад 450 гектарів, містив приблизно 2700 жител та нараховував до 15000 мешканців. Трипільці створили розвинену хліборобську культуру, що прискорювала занепад первісного ладу.

Фото надано Уманським держуніверситетом.