Мармурова скульптура дівчини (умовної Венери), що стилістично нагадує античні, була колись встановлена на території міської лікарні. Старожили пам’ятають її. Наприкінці 80-х років минулого століття ініціативні люди з’ясували, що під шаром фарби та вапна ховається справжня мармурова красуня. Спеціалісти її очистили, а олександрійський художник Анатолій Шурдук на замовлення міського керівництва підготував проект, і скульптуру встановили в центрі фонтана, що розміщувався у внутрішньому дворі тоді ще Будинку культури Олександрійського електромеханічного заводу. На жаль, простояла вона там недовго. На початку 90-х якась п’яна компанія зруйнувала постамент. Унаслідок падіння скульптура розбилася на три фрагменти. Тодішнє керівництво БК помістило її під замок, чим і зберегло до нашого часу. А потім розпочалися економічні кризи, і всім стало вже не до мармурових дівчат. Але сьогодні, коли завершується ремонт і обладнання внутрішніх інтер’єрів Олександрійського театру (міського палацу культури), ця скульптура могла б стати його унікальною прикрасою.
У 2016 році мармурова Венера Олександрійська, якій уже понад сто років, була під надійним захистом — у кам’яному сараї з металевими дверима і замком на території колишнього БК ОЕМЗ. Тодішня розмова з адміністрацією була оптимістична і заспокоїла мене. Я вирішив, що розповідати про цю скульптуру передчасно і треба почекати, коли прийдуть кращі часи. Нарешті, вони прийшли. Люди вважають, що «настав час збирати каміння», незважаючи на війну. За ініціативи керівництва Кіровоградської ОДА було розпочато ремонт даху, фасаду та зовнішніх комунікацій театру. Триває внутрішній ремонт та художнє оздоблення цієї історичної і культурної пам’ятки нашого міста. Але...
Уже немає сараю електромеханічного заводу. А 16 січня цього року я з жахом побачив, що нині мармурова скульптура беззахисна і лежить просто неба серед сміття, на території з відкритим доступом та ще й у компанії з унітазом і бюстом Леніна. Безумовно, місце історичній і художній пам’ятці — в музеї. Або в міському, або в музеї самого театру (якщо такий буде створено). Адже це справжня художня цінність. Вона схожа на мармурові скульптури легендарного уманського парку «Софіївка».
Кіровоградська область.
P.S. Поки матеріал готувався до друку, автор поінформував, що до активного обговорення ситуації з мармуровою дівчиною долучилася громадськість. Люди почали вимагати негайно взяти її на облік та ухвалити рішення про подальше її використання на користь громади. Місцеві ЗМІ повідомили, що до Олександрії навіть приїжджали представники ОДА. У результаті скульптуру взяли на облік, для неї відвели місце в міському будинку культури і навіть збираються ремонтувати власними силами. Водночас автор звернувся до редакції з проханням посприяти в залученні експертів, скульпторів, мистецтвознавців до процесу встановлення історичної і культурної цінності скульптури. Тож пропонуємо нашим читачам долучитися до цієї благородної справи.
