У 83-річного Василя Триліса вийшла перша книжка — «Казки над Тїкичем».
Василь Триліс і до цього був відомим чоловіком. У галузі точних наук — пропрацював три десятки літ у київській «Політехніці». У пісенному мистецтві — створив славнозвісний хор «Чумаки» й віддав йому також тридцять літ. Надруковано понад 40 його перекладів з англійської та французької мов українською.
Останнім часом у Фейсбуці на його сторінці можна натрапити на спогади з власного життя, оповідки, роздуми — талановиті, душевні, з теплим гумором. Читачі підбивали його писати ще й видрукувати написане. А черкаські письменники два роки тому побували у нього в гостях, запропонувавши підтримку з виданням. І ось, коштом обласного бюджету, книжка нашого земляка з Катеринополя з’явилася на світ. Заманливі самі вже назви творів: «Копанка», «Горнятко», «Моя перша любов», «Мій дядько Гриць», «Дід віз Рубенса», «Як я перемагав природу» тощо.
— Мені трохи незвично виступати перед такою аудиторією, бо я дуже молодий автор, — взяв слово Василь Триліс перед черкаськими письменниками й митцями на зустрічі, що відбулася в Черкасах у приміщенні музею «Кобзаря» Тараса Шевченка. — Я вдячний тим, хто затіяв це видання. І сам здивувався, що з цієї маленької мозаїки моїх записів рисується велика картина, яку я дуже люблю. Бачте, мене життя вертає на Черкащину. І я відчуваю, що ця земля мені заклала такий заряд, і це просить свого об’явлення. Щоб я про це заспівав, написав, людям розказав.
Відгуками про книжку поділилися черкаські письменники. Сергій Ткаченко, якого вважають «мотором, генератором, ініціатором» появи видання, іменував Василя Триліса «мольфаром українських духовних узвиш». Валентина Коваленко назвала твори, які ввійшли в книжку, «щирцевими етюдами української душі». Землячка Василя Герасимовича поетеса Катерина Вербівська пораділа, що так гарно описано річку її дитинства — Тікич. Володимир Поліщук, голова обласної організації НСПУ, зазначив, що Василь Герасимович — класичний фізик: винаходи, патенти. І раптом — талановитий лірик. «Як сказав би Іван Франко, маємо образ «цілого чоловіка».
І нарешті ось що: книжка написана з елементами желехівки — забутого в Україні правопису, коли в певних випадках пишеться «ї» замість «і». Це дозволяє точно передати твердість чи м’якість приголосних, а від цього залежить значення слова. (Наприклад, «на цьому лисї лисі плями», «твій ніж довший, нїж мій».) Маючи музичний слух і прагнучи зберегти цінні барви мови, Василь Триліс-Трилїс й знайшов для себе желехівку.
Письменник-гуморист Іван Дубінін зізнався: «Коли почав читати «Казки над Тїкичем», а там «ї» замість «і», я став тьохкати. Але, ви знаєте, призвичаївся». А Володимир Поліщук розповів, що при виданні книжки довелося відстоювати збереження саме такого, близького до народної фонетики, правопису.
Наклад книги — 200 примірників. Її планують передусім роздати в бібліотеки.
— Маленький наклад видання — це значить, що буде великий апетит, — зазначив завжди оптимістичний Василь Триліс.
