А  цього дня у столиці України на Майдан Незалежності вийшли його родичі й друзі на акцію, щоб нагадати всім небайдужим, а також світовій спільноті про безчинства Російської Федерації стосовно громадян України і допомогти звільненню наших в’язнів.

Зокрема правозахисниця і куратор Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук наголосила, що Україна має захистити кожного нашого громадянина. «Важливо знати, що коли ми виходимо на акцію підтримати когось конкретно, ми все одно маємо на увазі всіх, хто нині утримується путінським режимом і на окупованих наших землях, і в Росії». Вона закликала всіх небайдужих земляків Валентина писати йому листи, адже слово «має властивість долати найнепереборніші перешкоди». Олександра наголосила, що ми маємо також дуже активно доносити все, що відбувається з нашими героями, до світу, до переговірників Нормандського формату тощо. Для цього всі охочі можуть підписати петицію до світової спільноти, яку вона порадила шукати на сторінці Об’єднання родичів політв’язнів Кремля у Фейсбуці.

Про важливість листів підтримки розповіла й мама Валентина — Галина Вигівська. Каже, після невдалої спроби обміну Валентин був дуже пригнічений, але все одно тримається. На жаль, якщо раніше йому було дозволено телефонувати батькам, то нині робити це фактично неможливо. Тому листи — це дуже велика моральна підтримка. Пані Галина також розповіла, що спроби схилити Валентина працювати на країну-агресора досі не припиняються. Каже, в останньому листі своєму братові він відверто про це написав.

Поділився своїми спогадами про бранця Кремля його друг по захопленню авіаконструктор Олександр Шостак, який наголосив, що Валентин мав неабиякий запас знань, і авіаспільності його дуже не вистачає. Доєдналися до акції також недавні політв’язні Володимир Жемчугов і Олег Сенцов.

На завершення акції учасники запустили сотню кольорових паперових літачків на знак солідарності й підтримки авіалюбителя Валентина Вигівського та інших політв’язнів і дуже сподіваються, що держава також не стоятиме осторонь, а зробить усе можливе, щоб бранці поверталися на Батьківщину.

«Голос України» свого часу вже писав про Валентина Вигівського та історію його родини у статті «При 40-градусному морозі «забули» на дві години на подвір’ї».

Тоді мати Валентина Галина Вигівська розповідала нашому кореспонденту, як її сина окупанти змушували працювати «на родіну», але українець категорично заявив, що батьківщина у нього одна. Варто зазначити, що Валентин з дитинства захоплювався космосом, авіацією, він ще в молодшому шкільному віці міг за шумом відрізнити модель об’єкта, що пролітає. В 2014 році він без вагань вирушив у Крим на зустріч зі своїми колегами по авіахобі. Вдома в нього лишились дружина, маленький синочок, батьки та молодший брат. Разом з квитком туди він одразу придбав і зворотний. Та назад рідні його не дочекалися, лише через кілька днів стало відомо, що його затримала так звана кримська самооборона. Згодом Валентина вивезли до московського слідчого ізолятора Лефортово. Там йому інкримінували шпигунство і схиляли працювати на країну-агресора. Та Валентин, незважаючи на тортури, приниження і навіть імітацію розстрілу, не здався. Зрештою йому дали 11 років суворого режиму.

Валентин кілька разів, за попередніми даними, нібито потрапляв до списків на обмін, але цього так і не сталося, він залишається в колонії суворого режиму в Кіровській області РФ.



На знімку: під час акції.

Фото автора.