Відповідне послання міститься в офіційній заяві, яке 11 серпня від імені 27 країн — членів Євросоюзу оприлюднив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель. «Після звільнення політичних в’язнів 2015 року відносини між ЄС і Білоруссю покращилися. Але без прогресу в сфері прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися. Саме з огляду на це ми оцінюватимемо дії білоруської влади щодо врегулювання поточної ситуації і проводитимемо поглиблений аналіз відносин ЄС з Білоруссю», — наголошено в заяві.
У заяві також зазначено, що стосовно окремих громадян Білорусі можуть оголосити санкції: «Поміж іншого, запровадити заходи проти осіб, відповідальних за насильство, яке спостерігається, необґрунтовані арешти і фальсифікацію результатів виборів».
Боррель наголосив, що ЄС уважно стежить за розвитком подій довкола президентських виборів і вважає, що вони «не були ні вільними, ні справедливими». «Влада застосувала непропорційне і неприйнятне насильство, в результаті чого принаймні одна людина загинула і багато отримали поранення. Тисячі людей були затримані, посилилися утиски свободи зібрань, засобів масової інформації та свободи вираження думок».
Окрім того, Європейський Союз закликає політичне керівництво Білорусі почати справжній і всебічний діалог з більш широкими верствами суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. А президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що ЄС також розглядає можливість направити свого представника для перемовин з владою Білорусі.
Учора Урмас Рейнсалу, глава МЗС Естонії, яка нині є непостійним членом Ради Безпеки ООН, мав намір обговорити ситуацію в Білорусі під час відкритого засідання Радбезу.
Тим часом міністр внутрішніх справ Литви Рита Тамашунене повідомила, що країна готова надати політичний притулок білорусам, якщо вони цього потребуватимуть. «Ми уважно стежимо за ситуацією в Білорусі і підготували план заходів на випадок, якщо збільшиться кількість громадян Білорусі, які висловлюватимуть бажання отримати притулок у Литві. Особам, які попросять притулок і відповідатимуть статусу біженця, такий притулок буде надано», цитує міністра агентство Delfi.
Нині в Литві вже перебуває опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Попри відеозвернення, в якому вона закликає білорусів припинити вуличні протести і яке нібито було записано під тиском спецслужб, протести людей, котрі вважають, що результати президентських виборів були сфальсифіковані, тривають.
МВС Білорусі повідомило, що затримано більш як три тисячі учасників «масових безладів». Правозахисники називають більші цифри. Вчора зранку сотні людей зібралися біля Центру ізоляції правопорушників в Мінську, щоб отримати бодай якусь інформацію про рідних та близьких, затриманих під час вуличних протестів. Про багатьох зниклих (чи вірогідно затриманих) немає жодної інформації більше доби.
В тому числі, більше доби невідома доля головного редактора білоруського видання «Наша Ніва» Єгора Мартиновича. Його затримали в ніч на 11 серпня, коли він їхав забирати свою дружину, журналістку, до готелю «Орбіта».
О 2-й годині ночі Мартинович встиг відправити есемеску SOS.
Білоруські та зарубіжні ЗМІ повідомляють про масові побиття і затримання журналістів. Під час акцій протесту побили українського фотокореспондента Associated Press. Загалом за три дні було зафіксовано 55 випадків, коли силовики нападали на журналістів, а суди заарештовували їх або штрафували. Журналістка видання «Наша Ніва» Наталія Лубневська отримала поранення гумовою кулею. При цьому журналістка заявила, що в неї цілили зумисно.
Що стосується інформаційного вакууму, то після того, як в країні було заблоковано доступ до головних соцмереж і практично зник Інтернет, білоруси опинилися в інформаційній ізоляції жорсткішій, ніж за часів СРСР. Адже тоді була можливість почути правду про події в країні хоча б завдяки так званим «голосам» з-за кордону. З огляду на це Білоруська служба Радіо Свобода з 12 серпня тимчасово поновила радіомовлення на середніх хвилях.
