Під час обговорення Бюджету участі.
У них облаштовують інтерактивні кімнати, установлюють мультимедійні дошки, навіть кінотеатри, обновляють матеріально-технічну базу, закуповують інструменти та інше обладнання. Це стало можливим, зокрема, й завдяки реалізації міської програми «Бюджет участі».
Як розповіла директор департаменту інноваційного розвитку міськради Юлія Павлюк, за чотири роки існування програми було подано 1 812 проектів від 1720 авторів. З них 195 — ініціативи містян, що стосуються сфери культури. Більшість із них перемогли в конкурсі завдяки активному голосуванню жителів міста.
«Позитивним моментом є те, що проекти культурної сфери виграють приблизно в тому ж співвідношенні, що й інші. Хоча їм складніше конкурувати з ініціативами, що пов’язані із благоустроєм, або тими, що стосуються освіти. Це свідчить про те, що людям необхідно поліпшувати або змінювати культурне життя міста», — вважає Юлія Павлюк.
Одним з успішних прикладів реалізації запропонованих самими дніпрянами ініціатив можна вважати першу в місті інтерактивну музейну експозицію, присвячену творчості викладача, композитора та поета Володимира Скуратовського. Її відкрили в «Дніпровській дитячій музичній школі № 6 ім. В. І. Скуратовського».
За словами Ольги Скуратовської (автора проекту «Інтерактивний музей пам’яті композитора та поета Володимира Скуратовського»), в 2018 році їм досить оперативно, завдяки отриманим через «Бюджет участі» коштам, удалося створити музей саме таким, про який мріяли.
«Це відкритий простір, де можна продовжувати творити самостійно. Там є мультимедійний кіоск із матеріалами творчості Володимира Скуратовського. Оформлена експозиція у вигляді музейного дерева, крона якого складається з афіш, світлин і рукописів музичного діяча. Три роки тому за цей проект ми одержали 1300 голосів — це був абсолютний максимум живої участі людей», — розповіла автор проекту.
Водночас багато хто із містян вважають, що не треба сприймати ідею «Бюджету участі» як можливість розв’язати першочергові проблеми, якими де-факто повинна займатися влада. На прикладі світових практик вони стверджують, що такий бюджет участі має стати битвою ідей, можливістю містян втілити в життя якісь божевільні, але корисні проекти для громади.
«Ідею «Бюджету участі» перевернули з ніг на голову. Насправді він зовсім не про вікна в школах, ліжечка у садочках, апаратуру в лікарні, тротуари, камери і майданчики. Він про втілення креативних ідей, ініціатив. Усе інше має робитися й так, ми за це вже заплатили — власними податками», — заявила активіст Наталія Демидова.
Варто зазначити, що перемога в конкурсі проектів далеко не завжди гарантує їхню швидку реалізацію. Про це кажуть і самі переможці минулих років. І наводять приклад, коли навіть через рік після публікації проекту на ділянці-переможниці не почали проводити ремонтні роботи. Жителі Слобожанського проспекту та сусідніх вулиць обурені, деякі з них пропонують бойкотувати програму «Бюджет участі».
Так, про затишний сквер на Слобожанському проспекті, 65 почали говорити ще влітку минулого року. Тоді Ольга Зеєва подала заявку в «Бюджет участі» на суму майже мільйон гривень. За ремонтні роботи та відновлення місця відпочинку для місцевих жителів було зібрано більш як дві тисячі підписів, з яких для прийняття необхідно було тільки 50. Наприкінці листопада проект переміг, однак відтоді про його благоустрій ніхто не говорив. Сквер продовжує залишатися без обіцяного ремонту. Зони відпочинку для людей різного віку не з’явилися, а «басейни», де часто збираються люди для розпивання алкоголю, все ще не демонтовані... Тоді як на сайті «Бюджету участі» зазначено, що проект нині перебуває на реалізації, проте ні технічне завдання, ні результати закупівель не зазначені.
Справді, згідно із правилами проведення програми, проекти реалізують протягом року, однак на сайті можна знайти ініціативи, які перемогли в 2017-му і досі очікують на реалізацію...
Довідково
Програма «Бюджет участі» дає можливість дніпрянам вирішувати, на що саме потрібно витрачати бюджетні кошти: від цього робота місцевої влади стає прозорішою. Координацію проекту продовжить департамент інноваційного розвитку. У червні депутати міськради продовжили програму до 2025 року. Фінансування здійснюється на тому само рівні, що й попередні роки — до 0,5% від загального обсягу міського бюджету.
Фото з відкритих джерел.
