Директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій, заступник директора Команди підтримки реформ МОН Роман Шиян, т. в. о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет, заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Новий Державний стандарт базової середньої освіти покликаний продовжити реформи, започатковані програмою «Нова українська школа». Його запровадять у навчальних закладах з 1 вересня 2022 року. Про це розповів на учорашньому брифінгу т. в. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

«Основні компетентності та наскрізні вміння, закладені в цьому документі, базуються на найкращих практиках Євросоюзу та досвіді Фінляндії, Шотландії, Франції, Канади, — зазначив він. — До роботи над стандартом долучилася і наша освітянська спільнота під час публічних консультацій у червні цього року».

Документ готували протягом двох років і затвердили минулого тижня на засіданні уряду. Стандарт розрахований на учнів 5—9-х класів, які навчатимуться за програмою дванадцятирічної школи. З вересня 2021 року його запровадять у пілотних п’ятих класах, а до того мають розробити відповідні навчальні програми і провести перепідготовку вчителів.

Школа існує для дитини, а не дитина для школи, вважають розробники стандарту. Відповідно до нього метою базової середньої освіти є «розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації..., виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу».

Державний стандарт визначає принципи організації освітнього процесу, загальну характеристику змісту навчання та його результатів, обсяг навчального навантаження та орієнтири для оцінювання учнів. У ньому за європейським взірцем виписано головні компетентності, які мають здобути школярі: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна; здатність навчатися впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість і фінансова грамотність.

У середній школі мають запровадити нові підходи до викладання та оцінювання. «Основна відмінність полягає в тому, що ми оцінюватимемо результати навчання не лише за сукупністю знань, а передусім за розвитком вмінь (тобто здатністю застосовувати вивчене на практиці. — Авт.)», —пояснила заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Але протиставляти новий «компетентісний» підхід старому «знаннєвому» не варто, зауважив заступник директора Команди підтримки реформ МОН Роман Шиян. «Компетентність — це динамічне поєднання знань, умінь та ставлення до певних речей», — відзначив він. Виходить, завчати формули чи правила школярам все-таки доведеться, адже без базових знань освіта неможлива за визначенням.

У стандарті деталізовано зміст головних компетентностей, які здобуватимуть школярі. Під час опанування громадянських і соціальних компетентностей, приміром, має бути сформовано шанобливе ставлення до української культури і толерантне — до інших, а також повага до права та «законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як державної».

«Наскрізними вміннями» для усіх основних компетентностей визначено здатність критично мислити та розпізнавати спроби маніпулювання даними. Надважливо розвивати емоційний інтелект дитини, тож школярів також навчатимуть «конструктивно керувати емоціями» та розв’язувати конфлікти.

Державний стандарт містить сім варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб учнів. «Наступним кроком у впровадженні реформи має стати розроблення на його основі типової освітньої програми для 5—9-х класів, яка складатиметься з варіантів освітніх планів та каталогів модельних навчальних програм», уточнила Любомира Мандзій.

Новий державний стандарт надає більше академічної свободи школам, дозволяє гнучко розподіляти час для занять та відкриває можливості для ширшого запровадження інтегрованих навчальних курсів. У ньому немає розподілу на окремі дисципліни, натомість визначено освітні галузі, довкола яких «обертатиметься» навчальний процес.

За словами Сергія Шкарлета (на знімку), «державний стандарт базової освіти визначає вимоги до результатів навчання за дев’ятьма освітніми галузями, а саме — мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформатичною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною, мистецькою, а також фізичною культурою». На практиці це означатиме, що у шкільному розкладі можуть з’являтися і окремі предмети — наприклад, біологія, хімія, фізика, географія, і інтегровані курси природничих дисциплін (біологія плюс хімія плюс фізика плюс географія).

Наступним кроком у реалізації концепції Нової української школи стане розроблення державного стандарту для старшої профільної школи, тобто для учнів 10—12-х класів.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.