Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Так Офіс глави держави відреагував на повідомлення, що Конституційний Суд України ухвалив рішення за поданням групи народних депутатів щодо системи декларування майна та доходів посадовців і депутатів.

«Конституційний Суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування. Повний текст рішення Конституційного Суду поки що не оприлюднено, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та Президента», — наголошується у повідомленні прес-служби глави держави та підкреслюється: Українська держава створила систему електронного декларування і контролю статків посадовців і депутатів, елементами якої є не лише обов’язок визначених законом осіб декларувати майно та доходи, але й відповідальність за недостовірне декларування, а також контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. «До сьогодні ця система працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства. Це суттєво вплинуло на формування в країні нових принципів політики та практики державного управління. Вважаємо це фундаментальним надбанням держави», — зазначається у повідомленні.

В Офісі Президента підкреслюють, що жодні «бізнесмени від політики», які не можуть стерпіти, що спосіб їхнього життя, майно та доходи мають бути під контролем, не зможуть зупинити рух держави до максимальної прозорості та доброчесності в політиці та що відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або поновлені. «Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, також є прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невід’ємною частиною цього прагнення є обов’язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою. Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності. Закон в Україні — один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким кортить підірвати систему електронного декларування», — наголошується у повідомленні прес-служби глави держави.

Водночас представник Президента у Конституційному Суді України, народний депутат Федір Веніславський висловив думку, що рішення про визнання неконституційними окремих положень Закону «Про запобігання корупції» та ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, було ухвалене з порушенням регламенту та має ознаки конфлікту інтересів. «Ухвалюючи це рішення, Конституційний Суд України, на мій погляд, допустив низку порушень власного регламенту, які передбачають, що, по-перше, проект рішення має бути роздано не пізніше, ніж за три дні до розгляду питання, а проект рішення було роздано суддям КС лише вчора ввечері. І та поспішність, з якою КС ухвалює таке рішення, змушує засумніватися в об’єктивності та неупередженості суддів Конституційного Суду», — сказав він у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» у вівторок.

Ф. Веніславський також нагадав, що за ст. 366-1 Кримінального кодексу пред’явили обвинувачення одній із суддів Конституційного Суду Ірині Завгородній. «Тобто, на наш погляд, має місце чистий конфлікт інтересів. Якраз для того, щоб унеможливити притягнення суддів Конституційного Суду, у тому числі, до юридичної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства, суд ухвалив таке рішення», — наголосив він та зазначив, що питання, як діяти в цій ситуації, розглядатимуть на рівні парламенту. «Думаю, ми знайдемо правильні шляхи для того, щоб не було негативних наслідків від таких дій Конституційного Суду», — сказав Ф. Веніславський.

У Національному агентстві з питань запобігання корупції у зв’язку з цим заявили, що у «справі про незаконне збагачення» судді Конституційного Суду ухвалили рішення у власних інтересах. Зокрема, НАЗК повідомляє про виявлення ознак декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Це порушення підпадає під дію статті 366-1 Кримінального кодексу, а, отже, йдеться про наявність у цих суддів конфлікту інтересів, що не дозволяє їм за таких умов брати участь у справі. «Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

Відтак у НАЗК констатують, що «корупційні практики перемагають на найвищому рівні».