До учасників установчої сесії в онлайн-режимі звернувся Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який розповів про пріоритетні напрями діяльності парламенту, професійну підготовку основних парламентських стейкхолдерів, наголосив на множинності функцій Верховної Ради, визначивши умови, за яких буде забезпечене їх ефективне виконання.

Він також наголосив, що реформування парламенту неможливе без посилення інституційної спроможності апарату Верховної Ради, який забезпечує його життєдіяльність.

На завершення Перший заступник голови парламенту зазначив, що розроблення та впровадження науково обґрунтованої кадрової політики є нагальною потребою, найважливішою передумовою успішної реалізації інноваційної стратегії розвитку парламенту України, спрямованої на забезпечення високих темпів його роботи.

Відкрив установчу сесію заступник керівника Офісу парламентської реформи В’ячеслав Толкованов. Він презентував освітньо-професійну програму підвищення кваліфікації «Публічне управління та адміністрування», підкресливши важливість використання новітніх інформаційних технологій, що дало можливість створити новий освітній простір та запровадити онлайн-освітню платформу, яка запрацює до кінця 2020 року і буде доступна для основних парламентських стейкхолдерів.

В. о. директора Інституту законодавства Верховної Ради Євген Бершеда наголосив, що заклад є дослідницькою службою парламенту, яка водночас здійснює функцію тренінгового центру Верховної Ради, органічно поєднуючи наукову та освітню діяльність. Ідея створення такого центру, який має назву Українська школа законотворчості, належить народному депутату, академіку НАН України Олександру Копиленку, який тривалий час очолював Інститут законодавства. Школа за 17 років свого існування надала методологічну та освітню допомогу майже двом тисячам осіб — народним депутатам, їхнім помічникам-консультантам, співробітникам апарату парламенту, посадовим особам органів місцевого самоврядування.

Навчання відбувається за програмами «Законотворча діяльність», «Європейське парламентське право», «Місцеве самоврядування та децентралізація», а після його завершення видаються свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка.

За словами Євгена Бершеди, цього року понад 200 осіб, у тому числі 16 народних депутатів, виявили бажання пройти навчання за вперше запровадженою освітньо-професійною програмою «Публічне управління та адміністрування». Ця програма підвищення кваліфікації здійснюється за підтримки Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи.

У відеозверненні до учасників заступниця Постійної Представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані відзначила, що важливим аспектом імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є створення ефективних, підзвітних і прозорих публічних установ та державних органів. Комплексна реформа, яку розпочала Верховна Рада, підтримується міжнародними партнерами з розвитку, зокрема ПРООН у партнерстві з Європейським Союзом. У цьому контексті в рамках Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи спільно з апаратом Верховної Ради проведено комплексну оцінку навчальних потреб ключових стейкхолдерів парламенту, яка виявила необхідність розробки нових навчальних курсів.

Доповідачка підкреслила, що Проект підтримує 15 онлайн-курсів, і подякувала апарату Верховної Ради, Інституту законодавства та Українській школі законотворчості за активну участь у розробці нових онлайн-курсів та професійному навчанні представників парламенту.

Учасники ознайомилися з презентацією Порталу дистанційного навчання Верховної Ради, яку представив експерт Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитро Бондаренко, та тематичною презентацією директорки Освітнього Хабу міста Києва Марії Богуслав — «Мотивація та інші тренди в навчанні дорослих».

Завершуючи сесію, Євген Бершеда зробив акцент на євроінтеграції в контексті удосконалення навчальних програм із метою реформування парламенту та підкреслив, що навчання в Українській школі законотворчості відбувається на безоплатній основі.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.