Після підписання за наслідками засідання Ради національної безпеки і оборони Указу «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства» та внесення до Верховної Ради законопроекту «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288) Президент Володимир Зеленський вирішив, як він зазначив, відверто, як між своїми, сказати кілька слів про наш Конституційний Суд, який вирішив протиставити себе державі та суспільству.

«Прізвища чортів ви прекрасно знаєте»

«Тому що це вже зовсім не про чесну політичну конкуренцію. І зовсім не про Конституцію, верховенство права, законність. І точно не про справедливе майбутнє. Швидше, це про традиційну нашу брудну політику, коли своїм усе, а суспільству — злидні. Це про змову старих еліт, які взагалі не хочуть нормальної держави тут. Це про те, як не можна робити в сучасному світі», — зазначив глава держави у Фейсбуці.

На думку В. Зеленського, сьогодні на одній шальці терезів — знищення всього того, заради чого боролися на всіх наших Майданах. А боролися, за його словами, за те, щоб чиновники звітували перед суспільством, не нахабніли від безкарності та щоб державний ресурс розподілявся справедливо, а не тільки для обраних олігархів. Однак Конституційний Суд, судді якого були призначені старою системою, вважають інакше, зауважив глава держави. «Вони (судді) довго сиділи в засідці.

Поки не почалися, нарешті, перевірки декларацій чиновників. Поки НАБУ вже від нашої влади не отримало право на повноцінну оперативно-розшукову роботу. Поки не запрацював Вищий антикорупційний завдяки зміні влади у 2019-му. І ось тут їм усім стало страшно. Дуже. І одразу захотілося вийти з усіх домовленостей про створення іншої, прозорої реальності. Формальні приводи знайдені. І раптом суд у прискореному форматі починає розглядати та скасовувати фундаментальні закони. Всю антикорупцію. НАБУ, якому ми дали можливості. НАЗК, яке почало прискіпливо дивитися, хто й скільки заробив і витратив. На черзі — той же Вищий антикорупційний, який саджатиме топ-крадіїв за ґрати. Ну не хочуть старі еліти платити за будь-якими рахунками. Не хочуть відповідати за свої шикарні роки безконтрольного життя», — наголосив Президент.

Водночас на іншій шальці терезів, за його словами, повноцінна свобода, права людей і гарантії справедливості, повноцінна сучасна держава, де будь-який чиновник може й повинен декларувати свій дохід та сидіти у в’язниці, якщо його витрати сильно перевищують доходи. «На іншій шальці терезів — усі ми, громадяни вільної країни. Тієї, яку ми досі намагаємося вирвати в олігархів. Тієї, де не можна нахабніти, обкрадати, скуповувати міністрів і депутатів», — зазначив В. Зеленський та додав: «Я точно знаю, що сьогоднішній демарш Конституційного Суду — це публічний вияв змови частини старих еліт і олігархів проти Президента і проти країни. Ніяк інакше. Конкретно проти. Бо тільки слабкий Президент і слабка держава — запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють. Як там кажуть — на Геловін усі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя. Так співпало. Прізвища чортів ви прекрасно знаєте».

Для врегулювання кризи пропонують політико-правові засоби

Представник Президента в Конституційному Суді, народний депутат Федір Веніславський зазначив, що президентський законопроект «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» внесено до парламенту як невідкладний у зв’язку з істотними загрозами національній безпеці, які виникли в результаті ухвалення КС в умовах реального конфлікту інтересів, із численними грубими порушеннями законів про КС та про запобігання корупції рішення від 27 жовтня про неконституційність антикорупційного законодавства. «В екстраординарних умовах, у яких опинилася держава, рішення Президента запропонувати Верховній Раді вирішити кризову ситуацію політико-правовими засобами є абсолютно обґрунтованим і повністю відповідає цінностям, закріпленим Конституцією України», — сказав Ф. Веніславський, додавши, що інакше будь-які наступні зміни до антикорупційного законодавства будуть визнані нинішнім складом КС неконституційними, оскільки суд зв’язаний своєю власною «правовою» позицією, сформульованою у рішенні від 27 жовтня.

«КС заклав такі юридичні механізми, які фактично дозволяють визнати неконституційними всі рішення щодо повернення положень антикорупційного законодавства», — вважає представник Президента в Конституційному Cуді та вважає правильним врегулювати кризову ситуацію ухваленням президентського законопроекту.

Міжнародні організації закликають не поспішати

Іншу думку висловили голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президент GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу) Марін Мрчела, які терміново звернулися із листом до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова щодо поданого Президентом законопроекту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства.

«Не може бути ефективною боротьба з корупцією без незалежного судочинства та поваги до верховенства права. Зусилля України щодо боротьби з корупцією потрібно продовжувати та активізувати відповідно до Конституції та міжнародних зобов’язань», — йдеться у розміщеному на сайті Ради Європи документі.

Далі автори листа зазначають, що припинення повноважень суддів КС у пропонований спосіб є грубим порушенням Конституції та основного принципу поділу влади. «Порушення Конституції, навіть якщо для цього є безперечно поважна причина, не може привести до культури конституціоналізму та поваги до верховенства закону», — наголошують автори листа та закликають врахувати несприятливі, глибокі та довгострокові наслідки для України в разі можливого поспішного рішення про звільнення конституційних суддів.

Цікаво, що цей лист до голови парламенту одразу ж прокоментували у Нацагентстві з питань запобігання корупції, хоча до НАЗК у цьому разі не зверталися. «Вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно неможливе за умови незмінності рішення КСУ», — йдеться у коментарі, розміщеному на сайті НАЗК. Водночас в агентстві закликають врахувати такі три обставини: по-перше, у своєму рішенні КС принаймні двічі порушив Конституцію, по-друге, бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права, і, по-третє, КСУ зазначив  неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцями, що суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.

«Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначає, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів», — наголошують у НАЗК та додають, що й GRECO у своїх звітах позитивно оцінює створену в Україні систему декларування.

Найкращий варіант — добровільна відставка суддів

У Центрі політико-правових реформ зазначають, що рішення КСУ від 27 жовтня істотно відрізняється від його звичної практики, оскільки суд вийшов за межі вимог конституційного подання, його присуд виходить за межі його ж мотивування, а також суд не обґрунтував неконституційність кожного законодавчого положення, яке визнав неконституційним, а визнав таку неконституційність одним гамузом. «Отже, КСУ проігнорував вимоги статті 2 Закону «Про Конституційний Суд України» щодо повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості ухвалених ним рішень», — вважають експерти ЦППР.

Окреслюючи можливі кроки для зменшення негативних наслідків від цього рішення КСУ, у центрі вважають правильним відновлення відкритого доступу до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки для цього кроку є достатні законодавчі підстави, зокрема Закон «Про доступ до публічної інформації». Водночас визнані неконституційними положення Закону «Про запобігання корупції» мають бути невідкладно поновлені законом, який передбачить окрему процедуру перевірки декларацій та моніторингу способу життя суддів, а Кодекс про адміністративні правопорушення доповнений положенням про відповідальність за завідомо неправдиве декларування (недекларування).

Крім того, експерти пропонують викласти у новій редакції статтю 375 Кримінального кодексу (ухвалення завідомо неправосудних судових рішень) з більш чіткими ознаками складу злочину, що дасть можливість притягнути до відповідальності суддів, які ухвалювали такі рішення.

Водночас припинення повноважень суддів КСУ, а також визнання нікчемним рішення суду парламентом експерти ЦППР вважають неконституційним рішенням, котре за ефектом доміно потягне за собою інші неконституційні рішення в умовах відсутності конституційного арбітра.

Експерти переконані, що найменш болісним для відновлення авторитету конституційної юстиції було б добровільне дострокове припинення повноважень суддів КСУ, які голосували за рішення щодо е-декларування, за їхньою власною ініціативою та наступне проведення прозорого конкурсного відбору на посаду судді КСУ із прискіпливою перевіркою їхньої доброчесності. «Попередня політична підтримка кандидатів у судді КСУ від парламенту фракціями має бути скасована.

Для цього потрібні негайні зміни в Закон «Про Конституційний Суд України» та пов’язаних законів», — йдеться в експертному висновку ЦППР.

Який шлях для врегулювання кризи буде зрештою обрано, вирішуватиметься найближчим часом. А поки що, за повідомленням сайту «Наші гроші», Конституційний Суд 30 жовтня, після акції протесту, уклав угоду на встановлення металевих ґрат на двері та вікна першого поверху.