На жаль, жодна із запропонованих членами комітету поправок при підготовці проекту державного бюджету до другого читання не була врахована. Понад те, за чотири тижні бюджет освіти «схуд» більш як на чотири мільярди. Ситуацію обговорили на засіданні комітету.

— Між першим і другим читанням Кабмін опрацював всі пропозиції, — нагадав голова комітету Сергій Бабак. — І що ми маємо в результаті? Маємо мінус чотири мільярди на сферу освіти і науки порівняно з першим читанням. Усі академії наук — приблизно мінус 200 мільйонів, Фонд розвитку закладів вищої освіти — мінус 500 мільйонів, базове фінансування університетів — мінус 800 мільйонів, базове фінансування профтехів — мінус 200 мільйонів. Жодна з пропозицій, по суті, не була врахована, — ані щодо Національного фонду досліджень, ані щодо окремих програм (зокрема, із закупівлі шкільних автобусів), ані з підтримки наукових об’єктів, ані навіть із започаткування підготовчих курсів для дітей з тимчасово окупованих територій, хоча ми влітку проголосували президентський законопроект, і вони були цим законом передбачені.

Останнє питання на прохання голови комітету прокоментував т. в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет. За його словами, фінансування пілотних курсів для абітурієнтів з непідконтрольних територій буде передбачено — «за рахунок перерозподілу державного замовлення на 2021 рік» та внесення змін у відповідну постанову уряду.

Народний депутат Роман Грищук висловив обурення тим, що на позицію освітнього комітету не зважили ані в бюджетному комітеті, ані в Міністерстві фінансів. Зокрема, проігноровано пропозиції про збільшення фінансування Національного фонду досліджень. «Ми просимо, щоб нам додали 400 мільйонів для того, щоб цей фонд існував, а не просто закривав торішні проекти, на які теж фінансування було тільки 75 відсотків від потреби, а тут ще мінус мільйон...»

«Мені здається, можна вишукати кошти принаймні на стале функціонування системи освіти, адже про її розвиток (в бюджеті. — Ред.) взагалі не йдеться, — зауважив народний депутат України Сергій Колебошин. — Як можна, наприклад, говорити про оптимізацію мережі шкіл, якщо не допомагати місцевій владі закуповувати ті самі шкільні автобуси?»

Благородні обіцянки додати освіті коштів за рахунок доходів від легалізації грального бізнесу можуть залишитися невиконаними. «Мінфін пропонує вилучити із закону про державний бюджет 20-ту статтю. У ній йшлося про спецфонд, який утворюється внаслідок легалізації доходів грального бізнесу в Україні, — нагадав Роман Грищук. — Раніше ми від комітету подавали правку щодо розподілу коштів цього фонду, зокрема і на освіту. Кошти мали йти на освіту, науку, медицину, культуру, спорт. Зараз Мінфін прибирає цю статтю, це все іде в спецфонд, а звідти — на конкретні потреби, серед яких освіти вже немає». Він нагадав, що низка народних депутатів погодилася проголосувати за цей закон тільки тому, що коштами від його реалізації мали підтримати освіту і науку...

Не в пріоритеті і зарплати освітян. Оскільки уряд відмовився від планованого раніше підвищення мінімальної зарплати з 1 липня 2021 року (цю подію перенесли на грудень), в проекті держбюджету зменшено обсяги відповідних субвенцій. Це при тому, що 23 листопада уряд ще на рік відтермінував поступове підвищення зарплат освітян, передбачене 822-ю постановою Кабміну. Відповідно до неї вже з 1 січня 2021 року мінімальна вчительська ставка мала би дорівнювати трьом прожитковим мінімумам для працездатних осіб.

— Ми знову стали основними донорами — наші заробітні плати і фонд розвитку закладів вищої та фахової передвищої освіти, — констатувала на засіданні комітету народний депутат України Юлія Гришина. — МОН і взагалі галузь освіти на третьому місці за обсягом коштів, які ми втратили (під час підготовки бюджету до другого читання. — Ред.), попереду тільки Мінрегіон і Мінсоц. Перше, що забрали, — це 2,9 мільярда видатків на зарплати у закладах загальної середньої освіти (це освітня субвенція), друге — мінус мільярд на зарплати для закладів вищої освіти і ще 500 мільйонів — на ремонт навчальних корпусів, гуртожитків університетів і коледжів.

На переконання Юлії Гришиної, треба домагатися повернення цих коштів до кошторису держави.

За словами Сергія Бабака, комітет, безумовно, наполягатиме на підвищенні учительських зарплат, і до цієї мети можна йти кількома шляхами. Зокрема, розглядатимуть варіант запровадження окремої цільової програми, що передбачатиме доплати освітянам.

У Міністерстві освіти стверджують, що вже над цим працюють. «Є пропозиції від МОН щодо підготовки цільової постанови про доплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам тієї різниці з 1 липня по 1 грудня, на ті самі 3,9 мільярда, які були зняті», — запевнив Сергій Шкарлет.

За результатами обговорення парламентарії ухвалили рішення звернутися до колег з бюджетного комітету з наполегливим проханням не знекровлювати галузь та відновити її фінансування в обумовлених обсягах.