Зокрема, у вівторок, 8 червня, глава української дипломатії провів сім зустрічей з вищими посадовими особами Німеччини, серед яких президент Бундестагу Вольфґанґ Шойбле, віце-канцлер, федеральний міністр фінансів Олаф Шольц, зовнішньополітичний радник федерального канцлера Ян Гекер, голови комітетів Бундестагу в закордонних справах та з питань ЄС Норберт Рьотґен і Гюнтер Кріхбаум.
Дмитро Кулеба висловив вдячність за підтримку Німеччиною європейської інтеграції України. Він також звернувся до Вольфґанґа Шойбле з проханням особисто сприяти визнанню Бундестагом Голодомору актом геноциду проти українського народу.
Зміцнення енергетичного партнерства між Україною та ФРН перебувало в центрі уваги на зустрічі з державним секретарем Федерального міністерства економіки і енергетики Німеччини Андреасом Файхтом. Окремою темою стали загрози російського газогону «Північний потік-2». Дмитро Кулеба вкотре наголосив, що цей проект не лише підриває енергетичну безпеку України та Європи, а й розколює союзників, тому Україна продовжує виступати проти його запуску.
Цю тему глава української дипломатії підняв і під час переговорів із зовнішньополітичним радником федерального канцлера Яном Гекером, а також обговорив з ним подальше функціонування Нормандського формату.
«У перший день візиту до Берліна я провів важкі переговори щодо «Північного потоку-2» та Нормандського формату. В обох випадках діє правило: ніщо остаточно не погоджено, поки все не погоджено. Але атмосфера була конструктивною. Німеччина — це друг, який багато допоміг Україні, та з яким можна вирішувати навіть найскладніші проблеми», — підсумував Дмитро Кулеба.
Учора ввечері він зустрівся зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом, а також федеральним міністром економічного співробітництва і розвитку ФРН Ґердом Мюллером та провів зустрічі з керівництвом провідних німецьких політичних партій.
