Автори (ідея належить Олівії Капатія) увічнювали не абстрактний трамвай, а той, який став частиною історії наддніпрянського міста. Бо саме такі почали «бігати» у Кременчуці ще 1899 року. Це місто стало п’ятим в Україні, де, згідно з рішенням міської думи, збудували трамвайні колії та, власне, запровадили перевезення пасажирів тоді найсучаснішим і найзручнішим рейковим транспортом.
Такі трамваї рухалися за трьома маршрутами з інтервалом 10 хвилин. У 1916 році парк цих машин у Кременчуці налічував 16 моторизованих вагонів із відкритими майданчиками, які розміщувалися на двовісних візках, а загальна довжина рейкової лінії сягала 12 кілометрів. Проїзд коштував 5 копійок за одну годину. Однак уже в лютому 1917-го кременчуцькі трамваї через війну, інші буремні події та спричинену ними економічну кризу зупинилися.
Пізніше були спроби відновити цей вид пасажирського транспорту, та вони виявилися безуспішними. Тож тепер на кременчуцькому трамвайчику можна покататися хіба що в уяві, «пробудженню» якої, звісно, неабияк сприятиме контактна міні-скульптура. Водночас керівники індустріальної столиці Полтавщини сподіваються на те, що вона додаватиме місту шарму й туристичної привабливості.
Полтавська область.
