Офіційно його організатором стала етнографічна збірка «Древо». Та ті, хто, як то кажуть, у темі, добре знають, що і цю збірку, і сам фестиваль у 2017 році започаткував на той час іще студент Тернопільського національного медичного університету, діяльний поціновувач нашої народної автентики Едуард Крутько.
Юнак по-своєму увічнив дворище та, власне, садибу свого роду, де прабабуся співала малому хлопцеві старовинних українських пісень, а дід посадив оті липи, які дали назву непересічному дійству... Тут, у звичайній сільській хаті й довкола неї, тепер діє справжній музей із розкішною колекцією автентичних речей ХІХ — початку та середини ХХ століть: ужиткових і мистецьких творів, світлин тощо.
Cучасники, котрі завітали сюди на гостини, мали нагоду не тільки споглядати музейні експонати та слухати пісні у виконанні фольклорних колективів, а й заспівати разом із ними, приміряти одяг прабабусь, навчитися старовинних танців чи просто пройти босоніж по травичці... Не менш важливо й те, що учасниками яскравої концертної програми стали і сивочолі ветерани, і діти молодшого шкільного віку.
Не минулося, звісно, й без традиційних майстер-класів від народних майстрів. Їхні вироби можна було придбати. Щасливі миттєвості дійства всі охочі зупиняли у тематичних фотозонах. Просто під час фестивалю етнографічна збірка «Древо» поповнилася новими раритетами. Її фундатору Едуарду Крутьку передали весільний рушник середини ХІХ століття та ікони-«благословеники». У вечірні години першого дня відбувся також перегляд документальних фільмів, присвячених подвижникам нашого народного мистецтва.
Натомість другого дня організатори влаштували дискусію на тему «Традиційна культура в сучасному житті. Проблеми та перемоги». Фахівцям і аматорам, які займаються її збереженням і примноженням, було про що поговорити.
Полтавська область.
Фото з сайту Хорольської міськради.
