Письменник Василь Шкіря з Іршави — добре відомий казкар на теренах Закарпаття. Він завжди знаходить неординарні сюжети й не зупиняється на якомусь одному жанрі. То творить п’єси, то пише в стилі фентезі, то грається в містику. Напевно, є у нього таки дещо від Потушняка. Мабуть, недарма був чотири рази лауреатом обласної літературної премії імені згаданого письменника. А ще Василь торує шлях журналіста довгі десятки років. За цей час зустрічався з багатьма відомими людьми й писав про них.

Цими днями В. Шкіря певною мірою дебютував — видав книжку «Потушняк у моєму житті», де вміщені 30 журналістських статей. Видання побачило світ у «Карпатській вежі».

Автор згадує про знайомство із знаковою постаттю на літературній ниві Закарпаття — Федором Потушняком. Його роман «Повінь» В. Шкіря придбав ще школярем, за кошти від продажу слив. Коли працював у районній газеті «Нове життя», редактор Іван Печора відрядив кореспондента Шкірю на творчий вечір митця з нагоди 80-річчя. Як зазначає автор, художні набутки Федора Потушняка позначені синтезом народної міфології, вірувань та звичаєвості. У його творах багато прикмет та повір’їв, у які вірять селяни.

У книжці вміщено й інтерв’ю із відомим земляком, сином знаного кукурудзовода Петром Пітрою. Йдеться про його книжку «Білки. На берегах долі...». Це історико-краєзнавче есе про визначні події, місця і людей найкрасивішого села на берегах Боржави. Автор не раз спілкувався із депутатом Верховної Ради СРСР, двічі Героєм Соцпраці Юрієм Пітрою та писав про нього. Ще одне інтерв’ю з Петром Пітрою стосується книжки Антона Копинця про відомого силача Фірцака-Кротона.

Цікаво В. Шкіря розповідає про братів Сідорів з Колодного. Це були кумири молоді у 1970—80-х роках. А їх вокально-інструментальний ансамбль «Верховина», який створено на базі однойменного колгоспу, збирав аншлаги на стадіонах і в будинках культури, з обласних, всеукраїнських і всесоюзних оглядів повертався додому з нагородами.

У книжці — два інтерв’ю із головою обласної організації Спілки письменників України Василем Кузаном. Ще дві статті автор присвятив відомому письменнику з Іршави Степанові Жупанину, котрий зіграв важливу роль у житті В. Шкірі як казкаря. Степан Ілліч був високоосвіченою людиною, завідував кафедрою гуманітарних наук в Ужгородському державному університеті.

Згадує В. Шкіря і про зустріч з видатним поетом Петром Скунцем. У статті «Заповітні мрії поета, філософа, публіциста» В. Шкіря пише про поета Василя Густі. У книжці є також публікація про лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця. Публікація «Коли багатство не в роках...» розповідає про видатного фольклориста краю Івана Хланту.

У книжці є ще низка статей — про поета Івана Мельника і письменника Юрія Мейгеша з Великого Раківця, Івана Петровція і Марії Звонар з Осою, Івана Шмулигу з Приборжавського, Юрія Ломагу з Броду, етнофолькспівачку Мирославу Копинець, зразковий музично-драматичний театр «Пролісок», іршавську «Просвіту», книжку Ірини Густі (Звонар) та ужгородського гумориста Юрія Шипа.

Можна сподіватися, що видання знайде добрий відгук педагогів, школярів, студентів.

Іршава Закарпатської області.

Фото надано авторами.