Білі вітряки на березі рожевого Лемурійського озера.

Фантастична картина, від якої просто перехоплює подих. Під променями сонця виблискує рожеве Лемурійське озеро на Сиваші, оточене сліпучо-білими щоглами надсучасних вітряків, які наче рвуться в небо. Все це — найбільша на сьогодні в Україні вітроелектростанція «Сивашенергопром» сумарною потужністю у 250 мегават. Її будують іноземні інвестори (норвезькі та французькі), в тому числі за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. На повну ВЕС біля Сиваша ще не розкрутилася, але саму її появу громади по сусідству сприймають, наче манну небесну.

Партнер на заздрість усім

— Керівництво вітроелектростанції ніколи не відмовляє в допомозі нашій громаді. Але понад усе ми цінуємо системний підхід до цього співробітництва. Адже «Сивашенергопром» запровадив цілу програму соціального партнерства CorporativSocial Responsibility, згідно з якою щороку виділяє до півмільйона гривень на реалізацію великого проекту, і ще таку ж суму — на кілька малих ініціатив. Причому місцеві активісти самі визначають, куди підуть ці гроші. Завдяки енергетикам у Будинку культури села Першокостянтинівка замінили дах та встановили сучасні обігрівачі, відновили вуличне освітлення й будівлю старостату з частковою заміною вікон. У цьому селі, що межує з ВЕС, якісно відремонтували в’їзд до населеного пункту, асфальтове покриття на проїжджій частині. Крім того, до самої вітроелектростанції прокладають цілком нову двосмугову автотрасу завдовжки 1,9 кілометра. Єдине, про що можна пошкодувати, так це про те, що таких партнерів обмаль, — каже голова Чаплинської громади на Херсонщині Олексій Фаустов.

Звичайно, успіхи енергетикам давалися непросто і нешвидко. Операційний директор підприємства «Сивашенергопром» Андрій Немченко пригадує: 63 нові вітряки потужністю 3,9 мегавата кожен звели на Сиваші за три роки. А от питання приєднання до трьох магістральних ліній «Укренерго» на 250 і 330 кіловольт вирішувалося... п’ять літ! І це було, за його зізнанням, складніше, ніж умовити інвесторів вкладати гроші у вітчизняну альтернативну енергетику.

— У представника норвезького інвестора, коли він приїхав на Сиваш, я запитав: «Чи не турбує співвласника той факт, що в Україні триває війна із сусідньою державою, а станцію будують поруч із захопленими нею територіями?» Норвежець тоді без роздумів відповів: «Так, вкладати гроші у складних умовах ризиковано. Але якщо ризик виправдається, ми перші окупимо витрати й отримаємо прибуток. Хто раніше встигне, той випередить усіх», — згадав Андрій Миколайович.

Перспективи соціального партнерства обговорюють голова Чаплинської громади Олексій Фаустов (праворуч) та директор підприємства «Сивашенергопром» Андрій Немченко.

Під час перегонів коней не міняють

Нині вітроелектростанція вже працює, хоча запустили ще не всі вітроелектрогенератори, триває добудова адміністративного корпусу. До фінішу — лічені тижні. Набрали трудовий колектив з п’ятдесяти грамотних фахівців, сплачують їм пристойну зарплату. Та спочивання на лаврах не було, і схоже, його не очікують. Що непокоїть? Власне, те саме — дуже мінлива державна політика у сфері розвитку відновлювальних джерел енергії.

Минулого року криза на українському енергоринку позначилася на ВЕС у Присивашші тим, що підприємству з квітня по липень майже не оплачували вироблені кіловати, які влили до національної мережі. Тоді відшкодовували не більше п’яти відсотків поставленої електроенергії. Та й нині і за минулі борги не повністю розрахувалися, і нові накопичують, хоча у менших масштабах. При цьому податкове навантаження на власників СЕС та ВЕС тільки зростає — заплановане навіть введення акцизного податку.

Сподівання лише на те, що держава зрештою припинить змінювати правила гри під час самої гри, чи то пак міняти коней у розпал перегонів. І її політика у галузі знову стане передбачуваною та європейською. Великі надії енергетики Херсонщини покладають, зокрема, на впровадження нового механізму підтримки галузі — зелених надбавок, які просуває Міненерго України у законопроекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах». Слово тут — за Верховною Радою України. Тож чекаємо, в якому напрямі на державному Олімпі вітер повіє.

Ілон Маск нам у поміч

Енергетики дуже сподіваються на підтримку парламенту. Адже в держави просто немає іншої альтернативи скороченню енергодефіциту, окрім як розвивати видобуток енергії з відновлювальних природних джерел. Надто в регіонах із обмеженими ресурсами — такими, як степова Херсонщина. Жодних родовищ вугілля тут немає, газ із шельфового Стрілківського родовища у Генічеському районі до національної розподільчої системи не подається. А виробництво твердопаливних пелетів та брикетів з відходів переробки деревини й сільськогосподарських культур спроможне задовольнити хіба що попит домогосподарств і невеличких підприємств та установ. Що ж залишається? Тільки невичерпні ресурси сонця і вітру. Але користуватися ними треба з розумом і з розрахунком на майбутнє.

Пряма мова

Відлякувати іноземні інвестиції у альтернативну енергетику шляхом посилення податкового тиску та ігор із зеленим тарифом для нашої влади дуже недалекоглядно. Ці інвестиції навпаки конче треба приваблювати. Адже сьогодні більшу частину електроенергії, що надходить на вітчизняний ринок, постачають атомні електростанції. Усі вони збудовані за часів СРСР, і за якихось п’ять-десять років потребуватимуть або закриття, або модернізації. А модернізація таких об’єктів — це не тільки величезні витрати, а й зупинка енергоблоків. Компенсувати зниження потужностей можна за рахунок альтернативної енергетики. Але й тут не все так просто. Створення навіть однієї вітроелектростанції — досить копітка й складна процедура. Насамперед ще до проектування на перспективному місці встановлюють щоглу з апаратурою, яка протягом року фіксує напрямок та силу вітру. Далі проектування, виділення земельної ділянки, приєднання до мереж. І на кожному етапі виникають свої складнощі та підводні камені. Із сонячними панелями нібито все простіше, та не слід забувати, що в таких джерел енергоресурсів є своє вразливе місце — брак стабільності. Якщо сонячні електростанції видають максимум потужностей навесні та влітку, то вітрові — восени та взимку. Науковці, в тому числі відомий винахідник Ілон Маск, запропонували вихід: створювати агломерації з ВЕС та СЕС, обладнуючи їх акумуляторними батареями, які постачали б електрику споживачам, коли у сонячних панелей та вітряків потужність знижується з тих чи інших причин. Але для створення цих перспективних комплексів, знову ж-таки, необхідні інвестиції», — підсумував директор ТОВ «Сивашенергопром» Андрій Немченко.

Факт

За даними Української вітроенергетичної асоціації станом на серпень 2021-го, заборгованість перед виробниками за поставлену лише торік зелену електроенергію становить 15,4 мільярда гривень. Платежі за неї у поточному році коливаються у межах від 70 до 93 відсотків від місяця до місяця.

Цифра

На Херсонщині налічується вже 1830 сонячних електростанцій потужністю 46,8 мегавата. За їх кількістю регіон посідає сьоме місце в Україні (дані Державної агенції з енергоефективності та енергозбереження).

Херсонська область.

Фото автора.