Які саме проекти вдалося реалізувати? Як вони змінили обличчя наймолодшого міста держави? Славутич підбиває підсумки цього насиченого подіями та враженнями року і радо ділиться своїми ідеями та лайфхаками з тими, хто також планує розвивати креативні індустрії разом із УКФ. Усіх охочих славутичани, звісно, запрошують завітати в гості — аби на власні очі переконатися в перспективності такої співпраці.

Попри пандемію та інші складнощі у рамках концепції «Славутич: ось [to be] країна!» славутичани реалізували чотири великі міжнародні проекти: арт-резиденції OFAR «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», семінар архітекторів «SESAM Poliklinika», 28-й фестиваль для юних медійників «Золота осінь Славутича», фестиваль для людей поважного віку «GOLDenFest» та інші культурно-мистецькі ініціативи.

Найвигідніша інвестиція

У країнах Європи понад 4 відсотки ВВП забезпечують креативні індустрії, а працівник у цій сфері генерує більше доданої вартості, ніж в інших секторах економіки. В Україні така ж тенденція: на 1 гривню інвестицій — 2,2 гривні прибутку (більше, ніж у будівництві, фінансовій сфері, транспорті чи торгівлі). 2021-й офіційно проголошений ООН Роком креативної економіки у світі. У Славутичі цю тенденцію добре розуміють, тож роблять ставку на розвиток освіти та індустрії гостинності.

«Славутич перевинаходить себе після зупинки ЧАЕС, бо вже не є містом-супутником великого діючого підприємства, що наповнює місцевий бюджет, — зазначає міський голова Славутича Юрій Фомічев (на знімку). — Бачимо себе містом із розвинутою інфраструктурою, в якому генеруються нові ідеї, впроваджуються амбітні ініціативи, відбуваються знакові події: фестивалі, семінари, конференції. Наша стратегія базується на розрахунках та вже набутому досвіді: індустрія подій тягне за собою розвиток суміжних сфер — логістики, безпеки, проживання, харчування, розваг тощо. А також створення нових робочих місць і об’єднання громади. Бути культурною столицею — означає бути потужним магнітом для великої території. Ми плануємо «притягувати» до себе цікавими туристичними продуктами (це архітектура, історія, Чорнобильська зона, музей ЧАЕС, музей сучасного мистецтва) і загалом розвивати місто як привабливу туристичну локацію. До пандемії ми приймали щороку 2,1 тисячі туристів, у найближчі 5 років хочемо збільшити цю цифру до 10 тисяч, а кількість великих подій — у рази. Креативна індустрія потрібна малим містам. Вона приваблює людей і грошові потоки».

Усе починається з мистецтва

Про масштабні проекти Славутича треба розказати окремо. Впродовж серпня у місті тривала міжнародна асамблея «SESAM Poliklinika» для молодих архітекторів та урбаністів з усієї Європи, організована Європейською архітектурною студентською асамблеєю EASA. Вона вперше відбулася в Україні! Славутич був обраний не випадково: він є чи не єдиним у світі цілісним прикладом модернізму та урбаністики, відкритим до усього нового.

Митці з 50 країн працювали на 18 воркшопах і презентували результати роботи в форматі малих архітектурних об’єктів, арт-об’єктів, інсталяцій, перформансів, теоретичних досліджень та публікацій.

Чому саме поліклініка? «Асамблея відбувалася у форматі трьох резиденцій, учасники досліджували зв’язок охорони здоров’я з архітектурою на фізичному, методологічному та метафоричному рівнях. Результати досліджень учасники презентували у закинутій будівлі колишньої поліклініки. Загалом така кількість креативної молоді у місті протягом місяця дала безцінний обмін культурою та досвідом. Крім того, результати воркшопів — і фізичні арт-об’єкти, і цифрові — залишилися Славутичу для подальшого дослідження та втілення ідей», — розповідає Арина Старовойтова, директорка КП «Агентство регіонального розвитку».

У вересні відбулася третя арт-резиденція семантичного сюрреалізму OFAR. Її результати — а це 50 реальних та віртуальних експонатів різних авторів — увійдуть до фондів новоствореного інноваційного Музею сучасних мистецтв Славутича. «Фотографи, графіки, котрі приїздили в місто, рефлексували на загальну тему арт-резиденції «Апофеоз імперії», показували фрагменти і середовище міста під новим для славутичан кутом», — підсумував проект його куратор Віктор Гріза. І 25 жовтня на відкритті музею передав начальниці відділу культури Ніні Баришевській три збірки арт-об’єктів у цифровому вигляді. До речі, саме Ніна Григорівна рік тому зініціювала участь міста у конкурсі на грант Малої культурної столиці від Українського культурного фонду.

Для майбутніх лідерів

У вересні, як завжди яскраво і масштабно, відбувся 28-й Міжнародний фестиваль молодіжної демократії, телебачення, преси та творчості «Золота осінь Славутича-2021». Про цей унікальний захід для юних медійників згадаємо коротко, оскільки щороку з радістю розповідаємо про нього читачам.    28-ма ЗОСя напевне залишила у підлітків незабутні враження на все життя. А яке це непросте завдання — організувати триденний дитячий фестиваль, усіх прийняти, розмістити, нагодувати, зорієнтувати в новому місті, навчити, ще й розважити — знають організатори!

«Головна ідея ЗОСі — виховати покоління, котре вміє аналізувати, критично мислити та висловлювати свої думки, надати інструменти, які допоможуть бути вільними й креативними, — вважає директорка фестивалю Ніна Єрьоміна. — Також це соціальний нетворкінг, що дає успішний старт професійної кар’єри молодих медійників. Цьогоріч, завдяки фінансуванню УКФ, місто мало значно більше можливостей, зокрема, запросило колектив «GE-folk» з Грузії, Jerry Heil, гурти «Один в каноє» та «Без обмежень», яким раділи і учасники фесту, і містяни. Тож культура — не лише про гроші, а й про внесок у розвиток свідомості та обізнаності суспільства».

Золото нації

Останнім (але не за значенням!) у марафоні подій став ІІІ міжнародний фестиваль для людей поважного віку «GOLDenFest», місія якого — створити умови для спілкування та самореалізації тих, кому за 50. Навіть організатори не очікували, що цей фестиваль принесе стільки позитивних емоцій! Сонячний теплий жовтень, енергійні й усміхнені учасники. 18 команд з усієї України і навіть з Латвії брали участь у творчих конкурсах, спортивних програмах, майстер-класах... Вони отримали новий досвід, заряд бадьорості, море оптимізму та яскравих вражень (на знімках). Впевнена, учасники вже міркують, чим вразити організаторів та глядачів наступного року.

«Тема ейджизму нині стоїть дуже гостро! Люди віком 50+ почуваються молодими не лише душею, і суспільство має змінити своє ставлення до них. Уявіть лишень, що хтось сказав би Ілону Маску, що він у свої 50 занадто старий, аби створювати нові технології!» — коментує Арина Старовойтова.

У місті, якому лише 34 роки, де молодими є навіть пенсіонери (чимало славутичан працюють на ЧАЕС і рано йдуть на заслужений відпочинок), ейджизм точно не приживеться!

Важлива ремарка

І це далеко не всі заходи. Були ще концерти, конференції, вернісажі, з’явилися перші мурали на будівлях... На перший погляд усе просто: виграли грант — реалізували масштабні проекти. Але насправді без розвинених і активно працюючих закладів культури, без команди досвідчених фахівців та ініціативних волонтерів, без інфраструктури і продуманих локацій, грамотної організації та взаємодії — всі ці проекти так і залишилися б ідеями. Тож згадаємо й заклади, які гостинно (а під час подій навіть цілодобово!) приймали й розважали гостей. Кіноконцертний комплекс (керівник Лариса Маслій), Палац дітей та молоді (керівник Ніна Єрьоміна), дві бібліотеки (керівники Наталія Портная, Наталія Козленко), Дитяча школа мистецтв (керівник Тетяна Варицька), Краєзнавчий музей міста й Чорнобильської АЕС (керівник Євген Алімов). А теплої днини містяни залюбки збираються на квести, виставки, майстер-класи і чашечку смачної кави під парасольками в креативній локації «Квадрат».

...Так, високу планку задав Славутич!.. Але якщо взяти на озброєння його досвід та ідеї, а також нагенерувати нових, то наступні переможці у проекті «Мала культурна столиця» напевне стануть осередками мистецьких інновацій у своїх регіонах... А згодом (чом би й ні!) ця вервечка креативу стане важливою складовою українського економічного дива. Отже, приводів відвідати наймолодше й, вочевидь, найкреативніше місто України більш ніж достатньо. Славутич запрошує!

Славутич.

Фото Богдана ВОЛОХА.