1 листопада мешканці 109-го мікрорайону вимагали тепла під стінами міськради.

Понад п’ять тисяч мешканців 109-го мікрорайону обласного центру стали заручниками непрофесійності, безвідповідальності та відвертого нехлюйства міської влади в забезпеченні їхніх квартир теплом.

Полтавський турбомеханічний завод донедавна справедливо називали одним із найстаріших і найуспішніших підприємств обласного центру. Дбаючи про кадри і, так би мовити, тримаючи марку, воно почало будувати передовсім для своїх працівників житло та об’єкти соцкультпобуту ще з повоєнних часів. Тож і мікрорайон біля нього змінював своє майже сільське обличчя, обростав багатоповерхівками, розширювався. На той будівельний запал, здавалося, не вплинули навіть перші буревії тоді ще «дикого» ринку, які перетворили на купи металобрухту чимало подібних потужних підприємств. Натомість саме в 90-х роках минулого століття ПТМЗ із використанням коштів своїх і не тільки працівників, які зазвичай об’єднувалися в житлово-будівельні кооперативи, завершив спорудження більшості з понад півтора десятка (!) «рукавичок» висотою 9-10 поверхів. Ці будинки, звісно, вже не могли притулитися до заводської території, тому буквально вклинювалися в інший житловий мікрорайон, прилеглий до тодішнього військового інституту зв’язку. Багатоповерхівки звели, на деяких навіть пам’ятні дошки прикріпили, а хто їх буде опалювати?

Про заводську «соціалку» доводиться забувати. Як і про завод...

Логічно було б для такої кількості новобудов спорудити й нову котельню. Або реконструювати — з істотним нарощенням потужностей — діючу котельню обласного комунального підприємства «Полтаватеплоенерго», зведену раніше на вулиці Квітучій (зрозуміло, без урахування майбутнього додаткового навантаження). Ні того, ні іншого тоді не зробили.

Сподіваючись на те, що з теплозабезпеченням нових «хмарочосів» завжди підсобить котельня того ж таки турбомеханічного, розташована безпосередньо на території заводу. Тим паче що в тих будинках живе так багато нинішніх і колишніх працівників цього підприємства та їхніх родичів. Та й узагалі тоді ще завод і «його» житлові будинки багатьма земляками сприймалися майже як одне ціле...

Проте дедалі більших масштабів набувала велика приватизація. Її наступ на початку 2000-х років дав змогу поглинути ПТМЗ відомому машинобудівному концерну з сумським корінням. А власниками підприємства, яке сьогодні має назву «Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод», стали знаний політик і бізнесмен Григорій Дашутін та члени його родини. Неважко здогадатися, що такий непрофільний і, м`яко кажучи, неприбутковий бізнес, як надання послуг із теплопостачання мешканцям житлових багатоповерхівок, виявився надто обтяжливим для хазяїв більшості подібних підприємств-гігантів. І вони, скажімо так, не проти позбутися цієї ноші, успадкованої з радянських часів...

Зрештою, відразу з’ясувалося, що грошовитих людей набагато більше за виробничі потужності ПТМЗ цікавить понад 10-гектарна (!) територія підприємства, що прилягає до центральної частини міста. Тож на ній іще понад 10 років тому нові власники заводу звели першу чергу найбільшого у Полтаві п’ятиповерхового торгово-розважального центру «Київ». Та майже «безрозмірна» площа для торгівлі й розваг сьогодні приростає ще однією величезною новобудовою. Водночас на місці тепер уже колишніх заводських цехів, адміністративних, допоміжних й інших приміщень, як гриби після дощу, виростають багатоповерхові «хатинки». За кілька останніх років найбільша будівельна компанія обласного центру звела там уже три 10-поверхівки. Масштабне житлове будівництво на цьому «п’ятачку» триває й нині.

Воно, згідно з генеральним планом Полтави, під приводом перенесення шкідливих для довкілля й людей виробничих потужностей у приміську промзону (хоча справді небажане серед житлових кварталів ливарне виробництво перенесли туди вже давно, а тут залишалися переважно «безневинні» складальні цехи) взагалі зітре турбомеханічний завод з лиця такого ласого шматка міської землі... Вже презентували проект «освоєння» цієї території, втілення якого в життя має народити сучасний житловий комплекс «City Park» із десятком 10-поверхівок і «вкрапленнями» серед них об’єктів соціальної інфраструктури.

Такі зміни, звісно, породжують чимало запитань полтавців. Насамперед тих, які живуть поблизу. Головні серед них: як втиснути таке масове «підселення» земляків у застрілу інфраструктуру мікрорайону, де вже зараз, образно кажучи, тріщать по швах системи та комунікації життєзабезпечення, переповнені школи й дошкільні заклади? І де без таких виробничих підприємств, як ПТМЗ, заробити кошти на суцільні шопінги й розваги в тих ТРЦ, які постають на місцях заводських цехів? Однак подібні питання можна вважати риторичними. На тлі набагато «гарячіших». І, власне, сакраментального: «Де зігрітися в люті й не дуже холоди?»

Дим-димок із котельні на вулиці Квітучій став рятівним для «своїх» і «чужих» споживачів її послуг.

На полюсах не холодно тільки білим ведмедям

Це питання вже не перший рік лунає від понад п’яти тисяч мешканців 109-го мікрорайону Полтави. Саме того, який опинився між двома «полюсами» теплозабезпечення — котельнями на вулиці Квітучій і на території турбомеханічного заводу. Обидві вже старі й малопотужні. Час, звісно, не додавав їм, так би мовити, життєвого ресурсу. Обладнання виходило з ладу, потребувало заміни та ремонту. Це, звісно, не могло не позначитися на якості послуг із теплопостачання. Тож і оплачувати їх мешканці 109-го мікрорайону, скажімо так, не поспішали. А це, у свою чергу, «вилазило» боргами за безальтернативне джерело тепла — природний газ, які накопичувала перед його постачальниками котельня турбомеханічного заводу. Саме за боржок на суму дев’ять мільйонів гривень їй у 2019 році газ узагалі перекрили...

Того само року ПТМЗ фактично відмовився «гріти» далі 109-й мікрорайон, посилаючись на борги та скасування ліцензії на теплопостачання. Та то було ще за теплої пори. А щоб із настанням холодів той куток міста не замерз, обов’язок забезпечити теплом мешканців понад півтора десятка багатоповерхівок узяло на себе новостворене ТОВ «Полтаватеплокомфорт». Оскільки його базою залишалася котельня заводу, то й саме товариство, зрозуміло, заснували не чужі власникам турбомеханічного люди. Однак такі маневри не вирішували боргових, матеріально-технічних та інших проблем заводської котельні та, власне, опалення прилеглого мікрорайону.

Водночас розрубувати ті гордієві вузли довелося оновленій команді міських посадовців і чиновників. Адже у вересні 2018 року більшість депутатів міськради висловила недовіру міському голові Олександру Мамаю, котрий керував обласним центром вісім років поспіль, і припинила його повноваження. Містом офіційно почали керувати тимчасовці. А насправді ним «правили» їхні закулісні ляльководи з числа колишніх очільників області та Полтави, котрі мали незрівнянно більшу політичну та фінансову вагу й активно готувалися до чергових виборів міського голови у 2020 році.

Тоді вони нібито довго сушили голови над «проблемою 109-го мікрорайону» і разом з хазяями турбомеханічного заводу знайшли «геніальне» рішення. Для того щоб заводська котельня й надалі опалювала ті понад півтора десятка багатоповерхівок, нею бралася опікуватися вже інша структура — новостворене й зареєстроване тільки 30 липня 2020 року ТОВ «Полтаватепло». Його засновниками стали чергова приватна фірма з керівником із Сум та... Полтавська міська рада. Причому частка останньої у статутному фонді становила 51,6 відсотка, приватного товариства — 48,39 процента. При цьому міськрада увійшла в співзасновники зі «своїм» новим котлом для заводської котельні, на закупівлю якого з бюджету громади витратили два мільйони гривень. Зрештою, створити можна що завгодно, та наскільки суголосною й ефективною буде діяльність такого приватно-комунального «кентавра»? Згадані міські посадовці-тимчасовці наполягали на бездоганності такої схеми. Бо, мовляв, її надійність гарантують усні (!) домовленості дуже поважних людей. Тобто їхніх ляльководів і власників заводу...

Зігріємося на «печі», якої... немає

Оскільки народжене за два з половиною місяці до початку минулого опалювального сезону ТОВ «Полтаватепло» не встигало до нього підготуватися, передбачили й своєрідну «страховку» для нього. Зокрема, до 15 січня 2021 року тепло до багатоповерхівок 109-го мікрорайону подавали зі згаданої котельні ОКП «Полтаватеплоенерго» на вулиці Квітучій. Її мережі з’єднали з «рідними» для котельні ПТМЗ. Щоправда, це породило «проблему в квадраті». На ледь теплі батареї в квартирах почали скаржитись і «свої» для підприємства на Квітучій споживачі його послуг. Це лише підтверджувало технічні розрахунки про неможливість просто «перепасувати» йому будинки 109-го мікрорайону.

Хоча, здається, вже всі розуміли: перші кроки до цього зроблені й без подальших також не обійтися. Та саме ті, що попереду, — найскладніші й найзатратніші. Бо пов’язані з технічною модернізацією та нарощенням потужностей комунальної котельні вдвічі. Натомість згадані міські посадовці-тимчасовці продовжували торочити про те, нібито й ТОВ «Полтаватепло» з його заводською котельнею стане надійним постачальником тепла. Надто після того, як уже найближчим часом змонтує новий котел. Тож його, мовляв, у жодному разі не можна називати підприємством-одноденкою... Зрештою, після того, як із середини січня нинішнього року ТОВ «Полтаватепло» справді запустило свою котельню, ситуація нібито бодай до кінця минулого опалювального сезону нормалізувалась.

Якщо не зважати на те, що це підприємство з істотною часткою міської власності практично відразу почало накопичувати борги перед постачальниками послуг (пам’ятаєте «дружнє плече» колег із «Полтаватеплоенерго», яке воно підставляло до 15 січня) і газу. Загальний обсяг таких боргів сягнув дев’яти мільйонів гривень. Та хто з міських посадовців і чиновників тоді помічав такий дисбаланс? Головним для них був передвиборчий піар в іпостасі «рятівників мікрорайону» й «міцних господарників». Але гонитву за крісло міського голови у листопаді минулого року знову виграв Олександр Мамай. Його опоненти з числа колишніх «хазяїв» Полтави також здобули мандати міських і обласних депутатів, а деякі — й нові хлібні посади.

Проте і новій-старій, і колишній командам управлінців спершу було не до таких дрібниць, як тепло в квартирах земляків. Бо після міських виборів у Полтаві тут іще кілька місяців поспіль тривала ганебна політична «жабомишодраківка» у вигляді коаліціади в міськраді та інших подібних баталій за посади, вплив і гроші. Зрештою, наприкінці липня, коли добрі господарі вже закінчують підготовку до опалювального сезону, в обласному центрі вибухнула справжня інформаційна бомба. Відвідавши розташовану на території ПТМЗ котельню після неодноразових тривожних сигналів у ЗМІ обласні й міські посадовці та чиновники виявили, що її там уже практично немає...

Тобто приміщення є, та в ньому вирізали і частину старого котла, й основне та допоміжне обладнання, комунікації. Зовні також демонтували понад 100 метрів (!) трубопровідної мережі. То хто і чим опалюватиме багатоповерхівки 109-го мікрорайону восени та взимку? Вражений побаченим у котельні заступник голови ОДА Євген Греков наголосив, що жодного погодження на такі варварські дії з боку влади не було. Та зажадав негайного розгляду ситуації з опаленням 109-го мікрорайону Полтави на регіональній комісії з питань техніко-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Зі зверненням до правоохоронців, які мають знайти винних у пошкодженні чи навіть знищенні частини критично важливої для життєзабезпечення міста інфраструктури.

Дрівцями взаємних звинувачень вогнища не розпалиш

У Полтаві заговорили про привид місцевого «замерзаючого Алчевська» та необхідність шукати місця для обігріву мешканців 109-го мікрорайону вже поза їхніми домівками, зокрема й у наметах. Хто і навіщо «розгромив» призначену для цього заводську котельню? Керівник ТОВ «Полтаватепло» Олександр Пороскун намагався пояснювати, нібито такий погром потрібен був для... ремонту котельні. Хоча зрозуміло, що без волі власників підприємства, на території якого вона розташована, звідти не вивезли б не те що громіздке обладнання, а навіть дрібну гайку. Подейкують, хазяї заводу просто не домовились із новим-старим керівництвом обласного центру щодо спільного утримання цієї «валізи без ручки». А якісь попередні усні домовленості з ляльководами колишньої міської влади, зрозуміло, вже нікого не цікавили. Тож і було влаштовано такий «гучний» демарш...

Політичні опоненти нинішнього міського голови звинуватили в усьому Олександра Мамая, котрий, за їхніми словами, «завалив» опалення 109-го мікрорайону. Оскільки, мовляв, за понад півроку нової каденції пальцем об палець не вдарив, щоб вирішити цю задавнену проблему. Натомість діючий градоначальник стверджував, нібито про «добитий» стан котельні він також дізнався тільки влітку. І водночас нагадав опонентам про те, що саме їхня попередня команда міських посадовців і чиновників засновувала приватно-комунальне ТОВ «Полтаватепло» та, власне, брала на себе відповідальність за налагодження надійного теплозабезпечення 109-го мікрорайону.

Зрештою, від чиїхось пояснень, обіцянок чи взаємних звинувачень нікому тепліше не стане. Тож за «розрулювання» критичної ситуації з опаленням 109-го мікрорайону Полтави взялися керівники ОДА. Згідно з розробленою за участю профільних посадовців і спеціалістів дорожньою картою, було прийнято рішення відновлювати роботу «розгромленої» заводської котельні.

Зі встановленням там придбаного раніше нового котла. Бо фахівці «Полтаватеплоенерго» визнали: комунальна котельня на Квітучій здатна забезпечувати більш-менш прийнятний рівень тепла у помешканнях 109-го мікрорайону тільки до середньодобової температури мінус 5 градусів.

Якщо стовпчик термометра опуститься нижче, її потужностей вистачить лише для підтримання заповнених водою труб і батарей опалення ледь-ледь теплими. Щоб вони не перетворилися на льодяні брили й не «порвали» метал — інакше справді настане катастрофа, подібна до алчевської... Водночас працівники обласного комунального підприємства прискорювали підготовчі роботи до масштабної модернізації котельні на Квітучій. Аби вона вже з наступного опалювального сезону 2022-2023 років повністю взяла на себе опалення 109-го мікрорайону. Потрібні для цього орієнтовно 35 мільйонів гривень домовлялися «повісити» рівними частинами на міський і обласний бюджети.

Натомість повпреди ТОВ «Полтаватепло» брали на себе зобов’язання за фінансової підтримки міської влади відновити свою заводську котельню й підготувати її до запуску в дію до 1 грудня. При цьому всі розуміли, що потрібна вона лише на один, тобто нинішній, опалювальний сезон. Бо в недалекій перспективі її взагалі... знесуть. І, згідно з проектом забудови згаданого житлового комплексу «Cyti Park», збудують на тому місці дворівневий паркінг! Так, це жахливе марнотратство, та іншого виходу немає — перспектива «заморозити» цілий мікрорайон обласного центру не влаштовувала нікого...

Котельню на території турбомеханічного заводу спочатку «розгромили», потім «героїчно» відновлювали, та, зрештою, взагалі знесуть.

Вимагаючи тепла, пікетувальники міськради радили можновладцям відірватися від крісел

Цьогоріч ОКП «Полтаватеплоенерго» технічно було готовим, як і минулого року, вчасно подати теплоносій у мережі 109-го мікрорайону за так званою перемичкою. І робити це принаймні до 1 грудня, коли має «увімкнутися» заводська котельня. Старт процесу гальмували згадані борги ТОВ комунальному підприємству та відсутність гарантій коректності їхніх подальших фінансових відносин. Хоча 28 вересня, після гучних скандалів, депутати міськради таки виділили для «рідного» ТОВ 16 мільйонів гривень, яких мало вистачити і на погашення боргів перед двома кредиторами, й на запуск його котельні та початкову закупівлю газу. А міські посадовці взялися запевняти, що з розрахунками й надалі все буде добре. Та тепер уже покладатися тільки на їхні запевнення та чиїсь «усні домовленості» ніхто не збирався...

Тож і після офіційного початку опалювального сезону в Полтаві тепло до мешканців 109-го мікрорайону не дійшло. Вони продовжували ловити дрижаки у своїх квартирах до кінця жовтня. Саме тому в останній день цього місяця вийшли зі своїх холодних помешкань і перекрили найближчу до них автомагістраль на вулиці Зіньківській. А наступного дня, 1 листопада, з гаслами «Вимагаємо тепла» прийшли пікетувати міськраду. Посадовці запросили пікетувальників до сесійної зали. Міський голова Олександр Мамай особисто запевнив знервованих людей у тому, що тепло для їхніх багатоповерхівок подадуть уже завтра...

І разом із соратниками взявся пояснювати складнощі. Та переводити стрілки на керівників обласного комунального підприємства «Полтаватеплоенерго». Мовляв, спілкувався з ними ще в лютому й отримав запевнення про наміри добудувати котельню на вулиці Квітучій, а влітку дізнався, що нічого там будувати не збираються... Через кілька днів прес-служба ОКП офіційно спростувала подібні закиди, назвавши їх «фантазіями» міського голови. Адже насправді жодних перемовин із керівництвом цього комунального підприємства Олександр Мамай не вів. Навпаки, спостерігалося вперте ігнорування очільником Полтави найпекучішої проблеми міста, про яку впродовж багатьох місяців буквально волали профільні посадовці та фахівці обласного рівня.

Утім на тому «стихійному» зібранні у міськраді, певно, найпереконливішим був короткий схвильований виступ пересічної жительки 109-го мікрорайону — літньої жінки. Словесні відмазки «дорослих мужиків», які прийшли до влади «на спинах» таких, як вона, пенсіонерів, жінка назвала «дитячим садком». І порадила батькам міста «відірвати свої задні мости» від крісел та йти до людей, щоб ті були з теплом. Бо нехай проста пенсіонерка не знає сутності таких слів, як «тендер» і подібні, та вона достеменно знає, що в її квартирі зараз плюс 14 градусів. А обирали міську владу земляки не для того, щоб замість тепла отримувати жонглювання словами...

Того само дня, 1 листопада, майже відразу після тих емоційних «перемовин» із простими людьми у міській раді, керівники міста й області підписали меморандум про співпрацю задля вирішення «теплової» проблеми 109-го мікрорайону. Згідно з ним, влада міста зобов’язується компенсувати ОКП «Полтаватеплоенерго» фінансові витрати на опалення цього мікрорайону вже в нинішньому сезоні, а також співфінансувати заплановану на 2022 рік реконструкцію котельні на вулиці Квітучій. За словами голови ОДА Олега Синєгубова, той меморандум чекав підпису Олександра Мамая вже не один місяць...

«Так знущатися над людьми не можна»

І вже наступного дня після підписання меморандуму обома сторонами «Полтаватеплоенерго» почало подавати теплоносій у багатоповерхівки 109-го мікрорайону. Хоча всіх проблем такий тепловий маневр, звісно, не вирішив. У цьому власкор «Голосу України» переконався особисто, побувавши там 10 листопада. Той день видався сонячним, та напередодні вночі температура повітря опустилася за позначку мінус 5 градусів. Тож «запахло» справжньою зимою. Спершу потрапляю у великий двір, де серед багатьох будинків розташована комунальна котельня на вулиці Квітучій. Майже поруч із нею — п’ятиповерхівка № 3 з вулиці Докучаєва.

Біля одного з під’їздів зустрічаю пенсіонерку Валентину Іванівну (назвати своє прізвище жінка відмовилася). Чи тепло їй у своєму помешканні? «Живу на першому поверсі в середньому під’їзді, — повідомляє співрозмовниця. — Та ще коли оце сонечко пригріває, мені не холодно. Хоча після того, як днями до нашої котельні підключили півтора десятка «чужих» багатоповерхівок, батареї у моїй квартирі, бачу, стали ледь теплими. Градусник у мене розбився, та тільки що говорила з сусідом, який живе в кутовій квартирі на п’ятому поверсі. Старий чоловік жалівся на холод, бо в нього там зараз тільки плюс 15 градусів. Якщо ви журналіст, передайте начальству, що так знущатися над людьми не можна».

Десятиповерхівка з номером 10-А у провулку Заячому вгніздилася найдалі від комунальної котельні й, відповідно, найближче до заводської. Біля цього величезного житлового будинку знайомлюся з пенсіонером Олександром Миколайовичем, який 43 роки відпрацював слюсарем на турбомеханічному заводі. Як мешканець збудованої рідним підприємством кооперативної «рукавички» брав участь і в перекритті дороги, й у пікетуванні міськради. Бо, каже, таки «дістала» холоднеча в квартирі до 2 листопада. Після того як нарешті увімкнули опалення з «дальньої» котельні, градусник на самій батареї показує 29-30 градусів, а в квартирі — десь 16-17. «Тож перегріву точно немає», — з гіркою іронією зауважує співрозмовник.

Це підтверджує ще один пенсіонер, колишній електрик турбомеханічного заводу й сусід Олександра Миколайовича по під’їзду Володимир, який приєднався до нашої розмови. За його словами, батареї в квартирі — на умовному роздоріжжі «між теплим і холодним». Водночас чоловік звернув увагу на те, що труби мереж опалення у 109-му мікрорайоні підняті над землею й далеко не скрізь належно теплоізольовані. А це також, м’яко кажучи, не сприяє збереженню тепла і грошей. Навіть ті труби меншого діаметра, які «заводять» тепло безпосередньо в їхній будинок, залишаються «голими». «І нікому немає до цього діла», — констатує пан Володимир.

Дві десятиповерхівки під номерами 10-А і 10-Б у провулку Заячому опинилися серед найпроблемніших.

Найбільше виручала... небесна канцелярія

Зрештою, хвилю нарікань і обурень мешканців 109-го мікрорайону практично до кінця листопада чи не найбільше гасила... небесна канцелярія. Бо тоді потеплішало й температура за вікном до плюс десяти градусів забезпечувала сякий-такий комфорт у квартирах навіть при далекому від оптимального теплопостачанні. Нібито заспокоювали й повідомлення про бурхливу діяльність задля його поліпшення. Зокрема, керівництво «Полтаватеплоенерго» звітувало про завершення тендера на проведення робіт із переоснащення їхньої котельні на вулиці Квітучій і навіть проплату авансу за виготовлення теплогенеруючого обладнання. Саме того, яке дасть змогу вже наступного року збільшити її потужності вдвічі й узагалі забути про найпекучішу проблему 109-го мікрорайону.

Водночас очільники обласного центру та заснованого, зокрема, й міськрадою ТОВ «Полтаватепло» зі свого боку запевняли земляків у тому, що до 1 грудня котельня турбомеханічного заводу буде готовою подавати теплоносій у багатоповерхівки 109-го мікрорайону. Щоправда, обласні посадовці та фахівці називали такі запевнення «надто оптимістичними». З огляду на те, що після встановлення в тій котельні нового котла, його «обв’язки» технологічним обладнанням, відновлення комунікацій профільним службам треба надати чимало документів на підтвердження реальної готовності прийняти газ та топити ним безпечно й безаварійно. Робити цього ніхто не поспішав. Тож фактично за тиждень до 1 грудня фахівці АТ «Полтавагаз» називали ситуацію критичною і били на сполох у місцевих ЗМІ.

Ще більшою проблемою поставала відсутність лімітів на обсяги так званого соціального газу, необхідного для забезпечення мешканців 109-го мікрорайону теплом. Тобто блакитного палива за ціною кубометра 7,4 гривні. Адже для «Полтаватеплоенерго» ніяких «надлишкових» лімітів на цей опалювальний сезон, звісно, не виділяли. І щоб опалювати поки що «чужий» для обласного комунального підприємства 109-й мікрорайон, воно могло купувати газ тільки за комерційною ціною кубометра 36 гривень. Як то кажуть, відчуйте різницю...

З усвідомленням того, що мешканці «проблемного» мікрорайону не будуть платити за обігрів своїх квартир у понад чотири рази (!) більше, ніж їхні земляки з інших кутків міста. Бо вони ж не винні в тому, що стали заручниками непрофесійності, безвідповідальності, політиканства та відвертого нехлюйства міської влади. А значить, покривати оту вражаючу різницю в цінах газу доведеться за рахунок міського бюджету. Це добре розуміли батьки Полтави. Та до останнього часу тільки висловлювали «сподівання» на те, що порозумітися зі столичною компанією «Нафтогаз Трейдинг» і вибити в неї ліміти на дешевший газ допоможуть... керівники області.

Грудень прийшов за розкладом — і батареї опалення стали холодними

1 грудня у Полтаву за розкладом прийшла тільки зима: тут випав перший сніг. І водночас уранці мешканці 109-го мікрорайону прокинулися з холодними батареями у власних квартирах. Адже ОКП «Полтаватеплоенерго» припинило подавати їм теплоносій зі своєї котельні на вулиці Квітучій. Посилаючись на те, що термін дії договору, згідно з яким це підприємство мало «підстраховувати» своїх приватно-комунальних колег, закінчився. При цьому котельня турбомеханічного заводу залишалася «мертвою», бо ТОВ «Полтаватепло» не спромоглося запустити її в дію. А стовпчик термометра опустився нижче нуля, й надворі лежав сніг... Такі реалії шокували багатьох.

Тоді нарешті заворушилися й очільники міста. У будівлі міськради терміново зібралася міська комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням першого заступника міського голови Валерія Пархоменка. На її засіданні заступник міського голови Євген Ричка повідомив про те, що всі роботи на котельні ТОВ «Полтаватепло» завершені, а «необхідні для закупівлі газу документи відправлені в «Нафтогаз», де зараз на розгляді». За таких обставин комісія дозволила ТОВ «Полтаватепло» укласти з ОКП «Полтаватеплоенерго» додатковий договір на постачання газу без проведення тендерної процедури «з метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації». А через прес-службу міськради батьки Полтави знову заспокоювали земляків. Мовляв, після підписання тієї додаткової угоди «тепло відразу надійде в оселі мешканців 109-го мікрорайону».

Хоча, здається, після таких словесних заспокійливих «пігулок» у містян виникло ще більше запитань... А хіба міські посадовці не здогадувалися, що для газової котельні заснованого ними підприємства, крім котла й обладнання, потрібен іще й газ? І невже з огляду на реалії відновлення роботи «розгромленої» котельні раніше, бодай за кілька днів до 1 грудня, не можна було ініціювати підписання додаткової угоди з «Полтаватеплоенерго», запобігаючи відімкненню опалення 109-го мікрорайону? Хоча ці та інші подібні запитання, здається можна звести до одного, ще істотнішого: «А чи не є саме перебування при владі у Полтаві таких непрофесійних і безвідповідальних керманичів суцільною надзвичайною ситуацією та, власне, найбільшою загрозою для життєдіяльності міста?».

Труби, зокрема й «теплові», біля багатоповерхівки № 10-А у провулку Заячому на зиму залишилися «голими».

Зрештою, після аврального рішення міської «надзвичайної» комісії рятівний договір із обласним комунальним підприємством «Полтаватеплоенерго» того само дня, 1 грудня, вже під вечір таки підписали. Тож воно десь близько 19-ї години відновило подачу теплоносія у багатоповерхівки 109-го мікрорайону зі своєї котельні на вулиці Квітучій. До речі, наступного ранку, 2 грудня, стовпчики термометрів у Полтаві опустилися до позначки мінус 3 градуси. І якби з увімкненням опалення запізнилися бодай на півдоби, то оті «голі» металеві труби з водою біля будинків мікрорайону, певно, почали б «рватись», як шматки паперу...

Згідно з договором від 1 грудня, ОКП «Полтаватеплоенерго» через свою котельню забезпечуватиме теплом жителів 109-го мікрорайону до 10 грудня включно. А вже з наступного дня це має робити ТОВ «Полтаватепло» з котельні на території турбомеханічного заводу. Чи встигне воно до того часу, образно кажучи, «підтягти хвости»? Поживемо — побачимо. Поки що з певністю можна сказати тільки одне: з такою міською владою від подібної «надзвичайки» та появи нових «привидів Алчевська» полтавці точно не застраховані.

Полтава.

Фото автора.