В Україні здобувають освіту студенти з 155 країн. Не таємниця, що розвиток вітчизняних вишів багато в чому забезпечується саме за рахунок коштів, які вони заробляють, навчаючи таких студентів. І якщо закріпитися на перенасиченому міжнародному ринку освітніх послуг нашим піонерам цього напряму було непросто, то в умовах пандемії, закритих кордонів і політики внутрішнього протекціонізму завдання набагато ускладнюється. Про те, як вдається його вирішувати, розповімо на прикладах провідних вишів Дніпропетровщини.

Практично в усіх вишах області стабільно вчаться приблизно 3,5 тисячі іноземців (щорічно зараховують майже тисячу осіб) — у Дніпровському національному університеті імені Гончара, Дніпровській політехніці, Українському державному хіміко-технологічному університеті, аграрно-економічному університеті, університеті науки і технологій, університеті митної справи й навіть університеті внутрішніх справ. Традиційно найбільше іноземців навчається в медичному університеті.

На думку начальника управління науки, вищої та професійно-технічної освіти ОДА Любові Кравченко, єдиним, що дещо затримало приїзд студентів до початку навчального року, стало те, що Україна трохи пізніше за інших ввела ковід-сертификати. Тому абітурієнти почали займатися виконанням необхідних формальностей пізніше.

Основним критерієм при виборі навчального закладу для іноземців є вартість навчання. У Дніпрі вона відносно невисока порівняно з європейськими країнами або тими, звідки приїжджають студенти. Також враховується те, що освіта у тутешніх вишах відповідає європейському рівню — як і дипломи. Вибір спеціальностей багато в чому визначається тим, що потім випускники повернуться у свої країни — хочуть здобути професію, яка має попит на батьківщині.

Дистанційний вступ може підвищити інтерес до наших вишів

«Щоб залучити в Україну більше іноземних студентів, потрібні серйозні державні ініціативи. І насамперед — з боку законодавця. Багато в чому це стосується дистанційного вступу. Без цього абітурієнту доводиться особисто приїжджати в країну, що особливо складно в умовах пандемії. Тому дистанційний вступ зможе набагато збільшити потік студентів. Крім того, потрібне розширення рекламно-інформаційної кампанії з акцентом на тому, що українська освіта цінується на міжнародному рівні — це й робота через українські посольства. Необхідно популяризувати нашу освіту і її високі стандарти на рівні розвинених країн», — вважає чиновниця.

Тут дуже важлива й мова викладання. Відповідно до українських законів, сьогодні іноземці можуть навчатися або українською, або англійською мовами. Але є чимало студентів, які зацікавлені у навчанні французькою, іспанською або російською. А таких можливостей поки що немає. Українську й англійську вивчать далеко не всі. Тому виші чекають на прийняття на державному рівні рішень, які дадуть змогу формувати окремі групи з певною мовою навчання.

Назвалися Національним — забезпечте гарантії

У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара зазначають, що на приплив іноземних студентів вплинули закриття аеропортів, обов’язкова вакцинація й інші фактори. Найбільшою перепоною стало те, що іноземці фізично не могли перетнути кордон і перебувати в Україні в період пандемії. Усі китайські студенти й громадяни Ізраїлю одразу ж залишили нашу країну. Якщо взяти вступні кампанії трьох років, то в 2019-му на магістрів і бакалаврів було зараховано 32 особи, торік — лише 28, зате нинішнього — 78. Іноземні студенти пройшли в Україні або в себе вдома вакцинацію, після відкриття кордонів повернулося й багато з тих, хто тимчасово припинив навчання.

У ДНУ їдуть переважно з Китаю, Марокко й інших африканських країн. Є студенти з Йорданії, Ізраїлю й Палестини. Великий приплив пішов на підготовче відділення для мовної підготовки — зарахували 32 осіб. Здебільшого ж обирають спеціальності з викладанням англійською: прикладну математику, міжнародні відносини й суспільні комунікації, а також — медсестринство. Попит мають спеціальності науково-технічного напряму: комп’ютерні науки, комп’ютерна інженерія, програмне забезпечення. Хоча вчаться й на філології. Азербайджанці традиційно вивчають право. Останніми роками тенденція особливо не змінювалася.

У ДНУ іноземців приваблює насамперед те, що це заклад з державним фінансуванням. Цей статус національного й державного забезпечує виконання критеріїв освітніх послуг, нижче яких опускатися не можна. І одержання диплома, що визнається в усьому світі. При тому, що ціни на навчання набагато нижчі за європейські. Та й проживання в студентських гуртожитках доступне.

Через пандемію університет перейшов на дистанційне навчання і запровадив систему Офіс-365, придбав відповідну ліцензію: це дало змогу створити акаунти для всіх студентів, щоб ті могли займатися, перебуваючи у своїй країні. Навчальний процес не було зірвано.

У ДНУ впевнені у необхідності впроваджувати у вишах різні форми дистанційного навчання. Але й тут чимало труднощів. Наприклад, багато хто хоче навчатися з Китаю, різниця у часі з яким становить сім годин, а в наших викладачів чітко визначений навчальний час.

«Ці й інші моменти поки що чітко не прописані законодавчо: які ризики? Що з оплатою викладачів? Як бути з одержанням освітніх послуг? Говорять про це багато, але мало вишів з держфінансуванням ризикують проводити такі набори», — стверджує начальник відділу підготовки фахівців для закордонних країн і академічних обмінів ДНУ Кристина Геті.

Вона вважає, що для залучення іноземців у наші виші потрібно спростити процедуру їх в’їзду в країну. «Нерідко буває так: студент пройшов співбесіду в Посольстві України у своїй країні, одержав візу. А коли прилітає у пункт пропуску «Запоріжжя», то там його тримають по п’ять-сім годин — після чого відправляють назад. Студент, який не розмовляє українською мовою, нічого не може пояснити. А люди, які проводять співбесіду, не завжди компетентні — і просто ставлять заборону. Але ж якщо людина вже отримала візу в посольстві — вона має право перетнути кордон. Там уже перевірили всі документи, що підтверджують мету поїздки, фінансове забезпечення. Проте в прикордонній службі людей блокують. Тому виші втрачають безліч студентів, яких з аеропорту повернули назад. Нині багато перельотів відбувається через пункт пропуску «Київ-Бориспіль» — там працюють більш підготовлені люди, котрі володіють мовами й здатні кваліфіковано розібратися з іноземцями», — зазначає вона.

У виші вважають за необхідне максимально розширювати спектр спеціальностей, де викладання відбувається англійською мовою. Так, чимало вступників до магістратури вже мають дипломи бакалаврів і певну кваліфікацію.

І хочуть поглибити знання в якийсь певній галузі, а не витрачати рік на вивчення української мови. Перехід на інші мови навчання в ДНУ можливий, але поки що для цього відсутні відповідні кадри. Виш забезпечує виконання ліцензійних умов щодо викладання англійською.

Серед труднощів, з якими стикаються іноземці, можна назвати адаптацію, коли вони після підготовчих курсів приходять в українську групу. Їм складно засвоювати матеріал, який викладається нашою мовою у звичайному темпі. І викладачеві на початковій стадії потрібно приділяти таким студентам більше часу.

У результаті спостерігаємо ситуацію, коли через мовні проблеми студенти обирають інші країни, де практикується навчання їхніми рідними мовами. Хоча навчання англійською в Європі коштуватиме їм уп’ятеро-шестеро дорожче.

Інтернаціоналізація вимагає нових підходів

Обираючи навчання в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (ПДАБА), студенти враховують, що у виші є стара й водночас сучасна технічна школа. Тут викладають зелені технології екобудівництва, 3D-принтинг. Одна з найсильніших архітектурних шкіл в Україні використовує сучасні підходи. Вчаться цілими династіями починаючи від батьків, які займалися в 60-х.

Приїжджають нині переважно з Марокко. Раніше було багато з Таджикистану — сьогодні вони лише довчаються. Це пов’язане з тим, що виш перейшов на українську мову, вчити яку їм важко. Вивчають переважно архітектуру, цивільне будівництво, залізобетонні конструкції. Нині, наприклад, зацікавилися міським плануванням — це багато в чому пов’язане з викликами пандемії коронавірусу. Студентам з африканських країн цікава міжнародна банківська справа.

У 2021-му вступило майже сорок іноземців — практично стільки ж набирали й раніше. Хоча якщо в минулі роки на підготовче відділення вступало до 65 осіб, то в 2021-му приїхало вже приблизно сто. Водночас пандемія дала певний поштовх у розвитку вишу. Опанували нові технології, змогли переорієнтуватися на онлайн-викладання. І тепер міркують над створенням дистанційної освіти для інклюзії. Це також може розширити участь на ринку освіти.

У ПДАБА ще з 1998-го діє французький проект. Спочатку він був розрахований на українських студентів, у яких з’явилася можливість поїхати за кордон або на навчання, або на стажування. У них була гарна професійна підготовка, але заважав мовний бар’єр. Тоді, як і нині, у технічних вишах була обмежена кількість годин на викладання французької. Тому в закладі на першому етапі ввели відповідну додаткову послугу за собівартістю. І студенти могли з першого по четвертий курс вивчати французьку, англійську, а потім і німецьку. Причому і на загальному, і на професійному рівнях.

Потім постало таке питання: наші студенти розмовляють іноземними мовами, але не на вузькоспеціальному рівні. І тоді почали викладати окремі предмети французькою та англійською. У виші були співробітники, які свого часу працювали в інших країнах викладачами або фахівцями. Вони володіли іноземними мовами й читали відповідні дисципліни. А коли у виш почали приїжджати іноземні студенти, то їх зараховували саме в такі групи до українських студентів.

Пізніше колишні студенти, які закінчили виш, ішли в аспірантуру й залишалися в ньому викладати. У такий спосіб поповнюється штат. Хоча кадрів для читання всіх предметів французькою та англійською все одно не вистачає. Французькою відбуваються семінари, практичні заняття — переважно для франкомовних студентів з Марокко й інших країн Африки.

На думку завідувачки навчально-наукового центру міжнародної освіти й міжнародного співробітництва академії Юлії Дегтярьової, основною проблемою, з якою стикаються чимало українських вишів, є те, що іноземці хочуть вивчати спеціальність якоюсь певною мовою.

«Необхідно, щоб у нашому законодавстві змінили відповідну норму й дозволили викладати іншими міжнародними мовами, крім англійської. Адже в Польщі, Чехії або Словаччині, куди їдуть зокрема наші студенти, університети пропонують програми українською, російською чи білоруською. Там підлаштовуються під аудиторію, під клієнтів. У такий спосіб вони переманюють студентів. І вони кажуть: проблем нема, у цих країнах ми вчимося рідними мовами. Єдине — не одержуємо стипендію», — підкреслює Юлія Дегтярьова.

Сподіваємося повернути можливість викладання французькою

Найбільше іноземців здобувають освіту в стінах Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ). На сьогодні їх більш як дві з половиною тисячі. Цьогоріч вступили майже п’ятсот осіб з 46 країн. У тому числі з Мальдівів, Фінляндії, Швеції і США. Більшість студентів приїхали з Індії, Марокко, Тунісу й Ізраїлю — їх приблизно 70% від усього контингенту іноземців. Найпопулярніша спеціальність — медицина, на якій навчаються дві третини з них. Потім ідуть стоматологія й фармацевтика.

Вишу понад сто років, він посідає високе місце в міжнародному рейтингу — абітурієнти дуже цікавляться такими питаннями, обираючи навчальний заклад. Вартість навчання нижча, ніж у Європі. Крім того, є гідні показники атестації випускників і визнання їх дипломів у їхніх країнах. Як правило, з дипломом ДДМУ проблем не виникає. Також виш входить у всесвітній союз франкомовних університетів.

На відміну від інших вишів ДДМУ майже не переходив на онлайн-навчання — тільки під час перебування області в червоній зоні. Ще два місяці тому було вакциновано 100% викладачів і понад 90% студентів. Застосовується змішана форма навчання: лекції — онлайн, практичні заняття — безпосередньо в аудиторіях або лікарнях. Тому тут пандемія значного впливу не мала. Студентів стало тільки більше.

Нині викладання ведеться українською, англійською та французькою. Хоча після прийняття змін до законодавства вже два роки прийому у франкомовні групи немає. Але тих, кого набрали раніше, продовжують навчати цією мовою.

«Сподіваємося на те, що Верховна Рада поверне можливість викладання французькою — і ми поновимо цей проект. Потреба в цьому є — у виші багато вихідців із франкомовних країн. У нас вчаться навіть півтора десятка французів», — розповів проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат медичних наук, доцент, лікар вищої категорії Сергій Захаров.

Без реклами, як без скальпеля

Він впевнений, що на рівні держави необхідно проводити активну роботу з популяризації української освіти за кордоном.  При Міністерстві освіти й науки України існує Центр міжнародної освіти. За останні роки вони зробили вагомі кроки — випустили збірки, популяризують нашу освіту через українські посольства й консульства, проводять різні онлайн-заходи. Тепер через цю структуру з’явилася можливість подавати документи в електронному вигляді, що також спростило вступ.

На думку представників вишів, для тих, хто хоче вийти на міжнародний ринок, дуже важлива також міжнародна акредитація освітніх програм. І українські університети її вже одержують. Така міжнародна інтеграція потрібна і навчальним закладам, і країні в цілому. Це допоможе, зокрема, збільшити інвестування в українську освіту за рахунок студентів з інших країн.

Дніпро.

Фото з відкритих джерел.