За межами України мешкає від 11 до 13 мільйонів українців і їхніх нащадків, тобто майже чверть народу, і це цифри дворічної давності. Однак вони не розривають зв'язок з Батьківщиною і продовжують мріяти про її щасливе майбутнє. «Якою є Україна у мріях діаспорян?» - запитав «Голос України» в переддень Нового року.

Алла Лазарева, кореспондентка «Українського тижня» у Франції:

- Я б хотіла бачити Україну економічно розвиненою, політично стабільною та вільною. У перспективі Україна могла би стати впливовим регіональним геополітичним гравцем у Східній Європі.

Олексій Матвєєв, режисер, засновник Українського Дому в Литві:

- Колись, у студентські роки, моєю улюбленою піснею була "Країна мрій" гурту "Воплі Відоплясова». Не впевнений, що зі мною погодиться її автор Олег Скрипка, але мені завжди здавалося, що ця пісня - про майбутню Україну. Є у ній такі слова "...там тварини - небесної журби". "О, це ж про наших коней, про нашу худобу!" - думав я. Всі ми час від часу повертаємося до мрій про нашу Батьківщину. Ще зовсім недавно наші батьки й діди мріяли про те, що можна буде вільно їздити за кордон, вільно дивитися західні фільми та читати книжки... Тому важливо не тільки мріяти самим, а й захищати вже здійснені мрії наших предків. А моя особиста мрія - що нарешті піде в небуття сусідня імперія і наша Україна назавжди закріпиться у сім'ї цивілізованого світу. З Новим роком!

Мар'яна Імреорова, засновниця і голова Українсько-болгарського товариства «Пловдив» у Болгарії (товариство входить до Спілки українських організацій у Болгарії «Мати Україна»), з 2010 року незмінний асистент почесного консула України у Пловдиві Дімітра Георгієва, який активно допомагає лікуванню у Болгарії наших військових після поранень, отриманих у протистоянні з російськими окупантами українського Донбасу (фото Василя ЖУКІВСЬКОГО):

- Україна моєї мрії - це та, до якої хочеться повертатися: в батьківську хату, в улюблені місця. Це місце моїх снів!

Людмила Млош, голова Центральної Спілки українців у Німеччині:

- Навіть мешкаючи за кордоном упродовж тривалого часу, але маючи постійний зв'язок з Україною, бачимо позитивні зміни, які сталися у нашій Батьківщині. Ми живемо в ФРН за європейськими стандартами, але водночас мріємо про те, щоб і Україна досягла такого само рівня добробуту й стабільності. А також докладаємо чимало зусиль, щоб наблизити ці орієнтири. Вони цілком реальні, та слід усвідомити, що втілення мрій залежить не лише від влади, а передусім від самих людей. Ми, українці Німеччини, хочемо бачити Україну європейською багатою країною, бо вона має для цього всі підстави. В прийдешньому 2022 році зичимо всьому народу України миру, здоров'я міцного, щастя та здійснення мрій!

Ольга Попович, редакторка «Українського альманаху» в Польщі:

- Розвинена демократія із сильними державними інститутами - це те, що хотілось би мати в Україні. Незалежна судова влада необхідна для того, щоб кожен громадянин відчував себе захищеним та вільним у своїй державі. Медична сфера має працювати практично бездоганно, а найголовніше - бути позбавлена корупційної складової. Від неї залежить найважливіше для кожного - здоров'я та вчасна, належна допомога хворим. Сильна місцева влада, яка усвідомлює свою відповідальність перед виборцями. Виборець має усвідомлювати свій вплив на місцеву чи центральну владу, а не відчувати страх перед обранцями. Вища освіта не може бути звичайним товаром, а усвідомленим вибором майбутнього студента, для цього хабарництво та непотизм мають зникнути в цій сфері. Українські ж вищі навчальні заклади повинні відкриватися для світу та боротися за свій престиж і за межами держави. Україна має бути українською, при цьому шанувати та забезпечувати права національних меншин, а національні меншини, дбаючи про свою культуру, - бути частиною загальноукраїнського простору.

Ігор Магрілов, шеф-редактор видання BERLIN-VISUAL.com, заслужений журналіст України:

- Мрію бачити свою Україну сучасною, стабільною і процвітаючою, єдиною і дружною, у котрої все найкраще - в найближчому майбутньому. Країною, яка пам'ятає власну історію, але дивиться уперед і шанує усіх своїх героїв. Країною без постійної політичної гризоти і корупції, де в усіх, без винятку, гідне життя. Країною із самостійною зовнішньою та внутрішньою політикою, яка не залежить від агресивних амбіцій і примх сусідів та партнерів. Країною, де панують мир і спокій.

Юлія Гоголь, перекладач у Польщі:

- Україна моїх мрій - це така країна, в якій з гідністю можуть жити старенькі батьки, які мають таку пенсію, котрої їм вистачає на життя. Де є система медичного страхування, яка працює і в разі потреби батьки потраплять до кваліфікованих медиків. Це країна, де в містах і містечках добре ходить громадській транспорт, і батьки можуть дістатися з міста до міста, щоб відвідати родину чи знайомих. Україна моєї мрії - це країна, де зручно жити з будь якої точки зору і на додаток - в громадському просторі обслуговують українською мовою.

Мирослава Остапів, технік-масажист у Польщі:

- Україна в ЄС, Шенгені, НАТО. З європейськими цінностями і стандартами життя. З кордоном лише з однією державою - тією, що на сході. Зі щасливими громадянами, успішними підприємствами, доброю освітою та турботливою медициною. З Різдвом для православних, католиків та інших християн з 24 на 25 грудня, щоб, врешті, відчути себе вдома, у Європі.

Тетяна Трачук, філологиня у Польщі:

- Україна моєї мрії - це розвинена європейська держава, заможна, економічно квітуча, з величезними можливостями. Де люди житимуть і працюватимуть спокійно й будуть впевнені в завтрашньому дні. В Україні моєї мрії кожен з нас буде усвідомлювати свою належність до нації і пишатиметься цим, а не цуратиметься. Мою країну знатимуть і поважатимуть у світі. Це буде справедлива країна, в якій і заради якої кожен молодий українець захоче жити та працювати. Україна буде відомою у світі не лише вишиванками, а й яскравими здобутками. Це буде успішна демократична держава, якою керуватимуть мудрі й небайдужі люди. Це буде країна з новим мисленням, з високим рівнем професіоналізму.

Ганна Рокітта, працівниця пенсійного фонду (ФРН):

- Мрію, щоб незаконно анексований Крим та окупована частина Донбасу повернулися в Україну. Щоб мої батьки могли вільно приїжджати до мене, а я до них. А також, щоб повернулося моє житло, втрачене в Донецьку. Щоб Дніпро був чистий, а в Карпатах не знищувалися ліси. Зрештою слід вирішити проблеми з відходами, що складаються на відкритих полігонах, отруюючи землю та повітря. Мрію про Україну - соціальну державу, в якій розмір пенсії не може бути нижчим від прожиткового мінімуму. Мрію про квітуче українське село, в якому люди працюватимуть на своїй землі, й де для них буде створено гідні умови для життя.

Опитування проводили
Наталя ФІЛІПЧУК,
Наталія ПИСАНСЬКА,
Іван КОЗЛОВСЬКИЙ,
Олександр БІЛИК.