Вони здобували яскраві перемоги, підіймалися на п’єдестал, співали гімн України та тримали в руках синьо-жовтий прапор. Наші спортсмени в 2021 році не лише виборювали медалі, гучні титули, а й плакали від розчарувань. Так склалося, що через коронавірус цей рік став олімпійським. З тієї самої причини й головний футбольний турнір у Старому Світі — чемпіонат Європи — відбувся саме цього літа. Отож Євро-2020, залишивши, як і Олімпіада, у своїй назві минулорічні цифри, захопило увагу світового суспільства. Саме ці дві мега-події стали лакмусовим папірцем успіху й для вітчизняних спортсменів.

Ігри в Токіо Україні принесли одну медаль найвищого ґатунку! Тріумфальним видався для нашої збірної виступ представника греко-римської боротьби Жана Беленюка (до 87 кг). До олімпійського «срібла» Ріо-2016 український борець додав «золото». В інших видах наші земляки виступили скромніше, ніж очікувалося. Але спортсменам вдалося здобути аж 19 олімпійських медалей. Утім, цьогоріч спортивна феєрія закінчилася. Вийшла гарна історія зі щасливим кінцем. Життя триває, потрібно дивитися в майбутнє, здобувати нові перемоги. І наші атлети вже почали підготовку до наступних Ігор чотириріччя, які мають відбутися у Парижі (Франція) у 2024-му. І ми знову всією країною не просто триматимемо кулаки, а щиро вболіватимемо за українських героїв спорту.

Олімпіада — це, безумовно, свято для усіх. І це не лише перемоги і радісна атмосфера. За ними стоять безсонні ночі та важкі тренування. А подекуди навіть просто звичайні ситуації, які для деяких спортсменів часом перетворюються на мотивацію і навіть стають потужним двигуном, який рухає їх до перемоги. Взяти лише виступ збірної Сан-Марино. Цю маленьку країну з населенням понад 30 тисяч осіб та загальною площею у 61,2 кілометра представляли 5 спортсменів, які спромоглися привезти з Токіо аж три медалі. Ще один приклад — збірна Бермудських островів. Країна делегувала лише двох спортсменів, але вони змогли виграти золоту медаль (з тріатлону). Як то кажуть, є з кого брати приклад. Тож нашим олімпійцям побажаємо вірити у себе, свої сили, у свою країну.

Гарних слів заслуговує і національна збірна України з футболу, очолювана спочатку Андрієм Шевченком, а нині Олександром Петраковим: її приваблива гра й показані результати на чемпіонаті Європи вселяють нам надію і свідчать про те, що у нас уже є хороша, молода й дуже перспективна команда, здатна досягати поставленої мети. Нехай поки що вона лише на початку великого і важкого шляху, але ми, вболівальники, віримо у свою збірну! І бажаємо їй тільки перемог в усіх турнірах і зустрічах.

Загалом рік, що минає, приніс нашим атлетам на планетарних і континентальних чемпіонатах, у Кубках світу, Прем’єр-лігах та інших великих змаганнях з різних видів спорту багато приємних миттєвостей, призових місць. За традицією вони були успішними: в професіональному боксі, жіночому тенісі та боротьбі, стрільбі, карате, гімнастиці, легкій атлетиці, плаванні, дзюдо, баскетболі, футболі, фехтуванні. Наші земляки вкотре довели всім, що в Україні підростає прекрасне спортивне покоління, здатне дивувати світ.

Ми назавжди запам’ятаємо 2021 рік завдяки боксерам Олександру Усику і Василю Ломаченку, які стали чемпіонами світу! До того ж олімпійський чемпіон Лондона кримчанин Олександр Усик (на знімку) вперше в історії України здобув ще й звання абсолютного чемпіона світу у важкій вазі, чим прославив країну далеко за межами рингу.

Фото championat.com

Гордість черкаського спорту 18-річний гімнаст Ілля Ковтун на змаганнях Кубка світу зі спортивної гімнастики, які відбулися в Туреччині, здобув шість золотих, три срібні та три бронзові медалі й став найтитулованішим спортсменом Кубка.

У жовтні на чемпіонаті світу в Японії Ілля став третім у чоловічому індивідуальному багатоборстві.

Для України це була друга в історії чемпіонатів світу бронзова медаль у цій дисципліні.

Лідія ЛІСОВА.

Черкаси.