Такий непривабливий вигляд мають страви в одній із миколаївських шкіл.

Як і будь-яка новація, реформа харчування, ініційована дружиною Президента Оленою Зеленською та розроблена кулінарним експертом Євгеном Клопотенком, спричинила резонанс у суспільстві; довела неготовність закладів освіти до кардинальних змін; не запрацювала на повну силу; викликала неоднозначну реакцію з боку батьків, дітей, вчителів та фахівців у галузі харчування.


Оголошення в одній із гімназій Миколаєва.

Система потребує змін?

Миколаївщина — не виключення. В області — 452 школи та 555 дитячих садочків. Нині, за даними департаменту освіти і науки Миколаївської ОДА, 650 з них перейшли на систему ХАССП, тобто запровадили систему безпеки харчових продуктів. Тож фактично перший етап реформи харчування більшість закладів пройшли.

Але поки що лише незначна їх кількість встигла затвердити власні оновлені меню через Держпродспоживслужбу і запровадити корисне харчування на практиці.

У департаменті освіти і науки, за словами його очільниці Алли Веліховської, безумовно «за» впровадження сучасного шкільного меню, що не оновлювалося з 1956-го. «Культуру здорового харчування слід виховувати у дітей змалечку. І не лише в дитсадках та школах, а насамперед у родинах. Дратує, коли мамочка задля швидкого перекусу напихає дитину чіпсами, кукурудзяними паличками та іншим продовольчим непотребом. Про який імунітет та здоров’я малюка можна говорити, якщо він вживає нездорову їжу», — обурюється Алла Борисівна.

Не менш важлива проблема, ніж процедура затвердження меню, — визначення ціни харчування в школах та дитсадках. Начальниця управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області Лариса Бурденко вважає: «Треба підвищувати вартість харчування, бо виконати всі нормативи неможливо, якщо його ціна у школі становитиме 14—15 гривень. Тому сьогодні виклики стоять саме перед органами місцевого самоврядування, щоб підійти до питання об’єктивно. Заклад освіти має визначити, хто платитиме за харчування дітей: фінансують частково або повністю органи місцевого самоврядування чи коштом батьків». Про це фахівчиня розповіла в ефірі Українського радіо: Миколаїв.

Утім, як і передбачено законодавством, усіх дітей пільгових категорій харчують безплатно в школах та дитсадках області.

На колір та смак товариш не всяк

Бурхлива дискусія на тему «за» та «проти» нового меню розгорнулася в соцмережах. Звісно, переважно висловлюються батьки школярів та вихованців дитячих садочків. Провела і власне своєрідне опитування з цього приводу серед друзів та знайомих. За моїми підрахунками, ситуація 50 на 50. Дехто, як моя племінниця-семикласниця після початкової школи, взагалі не харчується в закладі освіти, а віддає перевагу домашній їжі в ланч-боксі.

Інші, як моя знайома Ірина, мама дорослих синів, каже: «Я вражена цією боротьбою батьків за сіль, цукор та булки. Особливо «гарний» аргумент — ми так харчувалися — і нічого, здорові виросли. То де тут здорові?

Ожиріння, діабет, артрози, гіпертонія. А у дітей через одного нині алергії уже на все поспіль, ацетон. Але смакові звички — це також звички. І я згодна, що міняти їх потрібно поступово. Якщо в школі даватимуть броколі чи сочевицю та чай без цукру, а вдома продовжуватимуть напувати цукровим сиропом та догодовувати булками з сосисками, бо дитині смачно, то школа програє, звичайно».

Мама чотирикласниці Катерина чи не щодня стежить за тим, як харчується донька в школі. Спеціально для «Голосу України» надала світлини страв. «Уже за новим меню якось дали буряк тушкований, рибу з морквою та цибулею під соусом бешамель, компот із свіжих яблук, хліб цільнозерновий. Рибу ніхто не їв, — ділиться Катерина. — Ще одного дня годували так званим львівським сирником, який не має з ним нічого спільного, молочним киселем без цукру, морквою, половинкою банана. Дивно, що крохмаль, який у киселі, начебто можна, а додати цукру чи хоча би ванілі — заборонено. Загалом я «за» нові підходи до харчування, але слід насамперед навчити кухарів сучасних підходів та й самим стравам додати привабливого вигляду».

Наталія з Очакова ділиться: «Не хочу здатися інопланетянкою, але раджу відвідати наші шкільні їдальні. Тут тихо і без зайвого пафосу роблять усе, щоб і діти, і батьки, і працівники харчоблоків відчували справжнє задоволення від того, як організовано сам процес і який є результат».

Дописувачка соцмереж Лада — вочевидь, мама школярів — обурюється: «У мене хлопці ростуть. І вони мають вирости мужиками. Сильними воїнами. А не субтильними доходягами. Тому вони повинні їсти білий хліб, м’ясо, сіль та цукор». Її підтримує Ірина, син якої харчується в закладі інтернатного типу: «Хлопець голодний. Масло виключили, на сніданок по шматочку хліба та сиру, несмачна ячна каша, омлет 2 на 2 сантиметри та трав’яний чай. На обід — суп-вода, гречка з підливкою, на вечерю — каша перлова з курячим м’ясом розміром з сірникову коробку і варений буряк. Це критично мало за весь день».

Словом, шкільні кухарі не готові до опанування нового меню, батьків дратують непривабливий вигляд та малі порції страв, а діти не готові прийняти так звану корисну їжу без солі та цукру. Проте якщо до реформування шкільного харчування підійти творчо, допомогти шкільним кухарям підвищити свій професійний рівень, то можна досягти гарних результатів.

Миколаївська область.

Фото з Фейсбуку.