Перший рушник жінка вишила у 7 років. Усього навчилася від бабусі та мами, а тепер передає знання про ремесло внучці Марії. Кількість усіх робіт рукодільниця навіть не пам’ятає. Каже, що перестала рахувати декілька десятків років тому:
«Мабуть, лише рушників більш як 200 вишила, а скільки сорочок, скатертин, наволочок на подушки, то навіть не пригадаю. Понад тисячу, мабуть. А ще килими в’яжу. Нещодавно везли 500 робіт на виставку, то це ще не всі були, бо багато подарували».
Внучка майстрині Марія Гіс зізнається, що має набагато скромнішу кількість робіт і не всі техніки бабусі ще освоїла, але вже знає, як навчитися краще: «Потрібно насамперед багато практики, бо кожен візерунок унікальний і вишити його можна різними способами. Тому, щоб стати справжнім майстром і навчати інших, то дійсно потрібно, як бабуся, змалку починати працювати».
Сарни Рівненської області.
На знімку: рукодільниця Катерина Котяй та її онука Марія Гіс.
Фото Василя СОСЮКА.
