Заявлена раніше панацея у вигляді пересувних відділень, на жаль, не виправдала покладених на неї сподівань — громадяни масово відмовляються від передплати друкованих видань, навіть попри те, що інформаційний простір у сільській місцевості залишає бажати кращого. Люди зневірились, стверджують: вони роками оплачують наперед доставку газет та журналів, а монополіст лише забирає їхні гроші, а своїх зобов’язань не виконує.

Скарги на неналежну поштову доставку преси та незадовільну роботу «Укрпошти» продовжують надходити в редакції друкованих видань, до органів місцевого самоврядування, на гарячу лінію Національної спілки журналістів України. Жителі сіл і містечок обурюються: як можна з року в рік терпіти свавілля поштовиків, тим паче — під час війни. Адже інформаційна безпека теж надзвичайно важлива, а районні та міські газети — видання, які завжди дотримувались і дотримуються в своїй редакційній політиці державницької позиції, інформують населення про важливі рішення влади на всіх рівнях, розповідають про героїчну боротьбу українських воїнів, самовіддану роботу медиків, рятувальників, волонтерів. Проте всі такі зусилля газетярів зводяться нанівець недобросовісною роботою «Укрпошти».

«Привозять пошту. У них немає графіка роботи! Коли приходжу, не розумію, як працюють, — повідомляє Ольга Марущак з с. Червоне Голованівського району. — Прибрали листоношу, тепер нічого не зрозуміло. Синові місяць тому мав прийти лист. Дочекалась листоноші, яка возить пошту, запитую, де лист для мого сина? Відповіла — мені сказали, що він воює, то я відправила назад. Куди? До кого?

Пішла платити за світло — приїхали з пересувного відділення аж о 10.00. Який у них графік? Коли вони працюють? То у них планування, то їм звіти треба робити... Прийшла о 13.40 — уже все закрито. Листи відправляють адресатам назад! Чому у нас забрали листоношу?»

«Два тижні не отримуємо «Діалог», — стверджує Людмила Самченко з с. Камбурліївка Онуфріївської громади Олександрійського району. — 20 липня був останній номер. Більше не привозили на поштове відділення. Раніше самі ходили на пошту (з 1 липня посаду листоноші скоротили) по газету. А вже 2 тижні її не привозять і кажуть, що не знають причини!»

«Передплатила газети «Придніпров’я» та «Для жінок». Останній номер районки був за 22 липня, більше не приносили... Я виписую газети вже літ 30. І цього року передплатила. Чому не доставляють? Ми ж платимо за це!

Мені дуже не вистачає друкованого слова. Без газети — як без хліба», — бідкається 87-річна пенсіонерка з смт Онуфріївка Олександрійського району Валентина Компанієць.

«Зробив передплату на «Сільське життя», «Нову газету», журнал «Щедра грядка» на ІІ півріччя. Місяць минув — нічого не отримав, — обурюється мешканець с. Мала Вільшанка Голованівського району Леонід Дубограй. —

Змінилось обслуговування поштового відділення! Де ділись мої газети і де ділись гроші? Нічого не носять. Щоп’ятниці машина приїжджає, а моєї пошти немає! Минулого півріччя отримував нормально, тепер нас перевели до іншого поштового відділення, а газет немає!»

Уже давно до скарг свої клієнтів долучилися і працівники (переважно колишні) «Укрпошти».

«Проживаю в с. Злинка Новоукраїнського району. За день до звільнення мені зателефонували і запропонували звільнитися за згодою сторін, бо вирішили скоротити не одну дільницю, а дві. На «Укрпошті» я пропрацювала 19 років. Виховую сама двох дітей. Прийшла туди раніше за всіх працівників, — скаржиться Олена Костенко. — Трудову книжку прислали, навіть не дочекавшись повернення підписаного мною договору за згодою сторін.

Залишилось дві дільниці по 42 км і по 750 грн виплат на кожну листоношу. Про яку якісну роботу і доставку газет може йтися? Це просто знущання над тими листоношами, які залишились».

Скаржаться поштовики на незрозумілу політику «оптимізації», на мізерні зарплати, на необхідність долати з важкими ношами «супутніх товарів» десятки кілометрів...

Проте і ті, й інші скаржаться лише в поодиноких випадках. Насправді ж тих, хто постраждав від свавілля оператора, в сотні разів більше. Просто громадяни вже давно махнули рукою — хоч багато хто з них через недолугу «реформу» втратив роботу, сотні гривень за недоставлену періодику, не отримує належних поштових послуг, улюблених газет — судитися з монополістом не наважуються. Поки що...

Кіровоградська область.