За інформацією фонду JX Fund, майже стільки само команд працюють у Грузії. Серед популярних країн для релокації незалежних журналістів, — Латвія (9 команд), Вірменія (9), Литва (9), Польща (8), Чехія (7) та Нідерланди (4).
Як підмітило «Агентство», в дослідженні врахували лише ті країни, де перебуває мінімум п’ятеро журналістів кожного видання, або 20% команди медіа.
Понад три роки тому адміністрацію російського диктатора наділили новою функцією — визначати, кого з журналістів віднести до числа небажаних для режиму, тобто оголосити «іноземними агентами». На які серйозні рейки було поставлено це питання, свідчить те, що куратором призначили сергія кірієнка, першого заступника керівника адміністрації президента рф. А від ради безпеки рф боротьбою із вільнодумством журналістів займається керівник цієї установи генерал армії микола патрушев. Протягом року 23 ЗМІ і 40 журналістів отримали чорну мітку, а редакцію видання «Проект» визнали небажаною організацією.
За підрахунками того самого «Проекту», після 24 лютого росію покинули понад 500 журналістів — хто організовано, хто поодинці. російські незалежні ЗМІ зараз працюють у 24 країнах. Відомий адвокат Ілля Новіков першим назвав цей феномен «офшор-журналістикою». Через пів року війни всі російські незалежні ЗМІ стали «офшорними».
За інформацією JX Fund, основним джерелом фінансування російських ЗМІ були гранти — 79%, пожертвування — 11%, реклама — 2%. Аудиторія російських медіа у вигнанні коливається у межах 6,7—9,6 млн осіб. YouTube-канали дивляться до 6,6 млн користувачів, телеграм-канали — до 4,4 млн. Популярні останнім часом твіттер- та тiктoк-акаунти мають аудиторію до 5 млн осіб, інстаграм-сторінки — 3,2 млн, фейсбук — 2,3 млн.
Якщо в перші місяці війни великі команди журналістів були зосереджені в Грузії, Латвії, Литві та Чехії, то тепер — у Німеччині. Незалежні російські ЗМІ за кордоном — це альтернативний та об’єктивний погляд на те, що відбувається у рф.
«Наша країна не може розвиватися далі, поки не визнаємо, що те, що сталося, було помилкою, що ніякий Київ захопити не можна. Ніхто в Україні не хоче возз’єднання з росією, що силова територіальна експансія — це цілковита дурість, що території сусідньої держави треба просто дати спокій. Комусь це може здатися поразкою у війні. Комусь — просто припиненням божевілля та повернення до нормальності. Ми зараз перебуваємо в такому становищі, що будь-яка зміна на краще почнеться з визнання всього цього», — просвітлює росіян опозиційне «Эхо».
«путін виграє ці «вибори». А значить, їх виграє смерть, що стоїть за ним. І люди продовжуватимуть гинути самі та вбивати інших людей. і всі ресурси нашої країни використовуватимуть на те, щоб у світі було якнайбільше воєн і якнайменше спокою та стабільності. Те, що відбувається в росії, це вже давно не політична боротьба. Це битва життя зі смертю, добра зі злом», — таким побачив процеси в рф емігрант, політик Леонід Гозман.
Фото: TIME
