Унікальну мисливську залу, де зібрано історію полювання на Волині за останні 500 літ, відкрили у палаці Любомирських у місті Дубно.

Мисливська зала оформлена у стилі княжої доби, тут є зброя і трофеї тодішніх мисливців: мушкет, лук, стріли XVІ—XVІІ століть і навіть арбалет, якому вже шістсот років. Історичної та художньої харизми мисливській залі додають настінні розписи художників Олександра Самчука і Анатолія Казмірука: фрагменти полювань князів Острозьких, Любомирських, останнього короля-магната Речі Посполитої Станіслава Понятовського.

Зрештою, історія постає через кожен експонат, а їх тут понад сотню. До старовинних речей долучаються й сучасні, серед яких найновіший —величний барельєф на мисливські мотиви. Його для замку презентував голова Рівненської ОДА Василь Берташ, який високо оцінив старання працівників Державного історико-культурного заповідника Дубна.

— Мисливство — не лише добування трофеїв, а й важливий чинник у формуванні суспільних, навіть політичних відносин, — розповідає завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника Дубна Тамара Дмитренко. — У XVІІІ столітті, скажімо, польський король Станіслав-Август Понятовський прямував до Вишнівця, мав без зупинки проїхати через Дубно, але неочікувано на тривалий час зупинився у місті. Бо його тут неабияк вразили дві речі: велелюдний контрактовий ярмарок, на якому було майже тридцять тисяч осіб — уп’ятеро більше, ніж тодішнє населення Дубно, а ще — полювання на ведмедя, в якому він на запрошення князя Михайла Любомирського взяв участь, а потім ще не раз погоджувався на подібні пропозиції. З’ясовується (і це підтверджено архівами, документальними книгами відомого історика Коморовського, які нам вдалося знайти, перекласти з польської мови та дослідити), ведмеді в Дубні не вигадка. Їх сюди, у замок, привозили з далеких губерній, доглядали, щоб влаштувати звірині бої або використати на полюванні. Правителю Речі Посполитої так сподобалися ці дійства, що він заради полювання спеціально приїздив на Волинь. Своєю королівською милістю підтримував Дубно і давав йому потужний поштовх для розвитку. Задоволений полюванням, пробачив Любомирському усі борги перед скарбницею...

У Дубенському замку колись утримували соколине господарство. На презентації мисливської зали запрошені зі Львова соколярі показали майстер-клас.

У мисливській залі обов’язково почуєте цікаву розповідь про богатиря Богданка Сусла, якого ще називали дубенським Іллею Муромцем, — княжого секретаря, який доставляв у Дубенський замок зброю, провізію, а під час нападу татар показав себе справжнім сміливцем, знищив шатро хана. З архівів та переказів дізнаємося про нього як про пристрасного мисливця, організатора ловчих загонів. А ще більше — про людину неймовірного апетиту. На сніданок Богданко з’їдав запечене порося, два півні, волячу печеню, три хлібини, шмат сиру. При цьому випивав два гарнці меду (близько п’яти літрів), а до обіду відчував себе, ніби нічого не їв. Сили мав стільки, що міг побороти тридцятьох чоловік.

Саме завдяки цьому богатиреві замок наповнився величезною колекцією мисливської зброї — як для полювання, так і для показової мисливської зали. Тому князь Острозький, тодішній власник Дубна, мав чим козирнути перед поважними гостями. Щоправда, до нашого часу його зброя не дійшла, десь загубилася, а може, осіла у якійсь приватній колекції. Але вона посідає чільне місце у новоствореній експозиції — у макетах, описах, архівних документах.

Рівненська область.

Сокіл-мисливець виявився слухняним у руці голови Рівненської ОДА Василя Берташа, який взяв участь у майстер-класі із соколиного полювання.

Фото Євгена  ЦИМБАЛЮКА.