Нарада на початку квітня у селищі Кирилівка за участю голови Запорізької облдержадміністрації Бориса Петрова все ж дала результати. Йшлося саме про те, про що не раз писала наша газета: перлина Приазов’я, Молочний лиман, став заручником умілих бюрократичних ігор. Це коли дуже своєчасно або немає коштів, або просто не знаходиться необхідних дозволів на проведення негайних робіт. І до кожного із численних відомств, котрі живуть або заборонами, або контролем, жодних претензій бути не може — все згідно з інструкцією. Тим часом протягом цілих десять років через замитий піском канал лиман не з’єднувався з морем, що завдало удару популяції піленгаса, цінної риби. Цей далекосхідний гість добре прижився на Азові, а нереститися бажав винятково в Молочному лимані. Сьогодні піленгас знайшов місця нересту в російській частині Азову. Щоб його там «взяти», наприклад, бердянським рибалкам доводиться витрачати тільки на дизельне пальне по 12 гривень на кожен кілограм риби. Через те рибальські господарства були ладні й самі профінансувати роботи з розчистки каналу, щоб усе-таки з’єднати лиман з морем. Але на заваді одразу ставали «контролери». Тільки під час згаданої наради у Кирилівці було знайдено законні шляхи виходу із ситуації. Сьогодні такі роботи виконані за тимчасовою схемою: ширина каналу — до 30 метрів, глибина — до 2,5 метра, що дало можливість прийти на нерест тисячам піленгасів. А от перспектива — знову непевна.