Івар КАЛНИНЬШ не знає,чому прекрасні почуття з часом зникають

Якось я зустрілася з ним у кафе Кіровоградської обласної філармонії. Менш ніж через дві години мала розпочатися вистава Московського незалежного театру «Майстер і Маргарита» за однойменним твором Михайла Булгакова. Івару дісталася роль Понтія Пілата. Дочекавшись, поки актор посмакує смаженою картоплею з салатом та доп’є чашечку кави, підійшла з проханням про інтерв’ю.

— Тільки після вистави, — коротко відповів він.

Моє перше заочне знайомство з Іваром відбулося, коли я була старшокласницею. Тоді якраз на кіноекрани вийшов фільм «Театр», де головну роль виконувала відома латвійська акторка Вія Артмане, роль коханця дісталася молодому Калниньшу. Згодом, вже студенткою, я була в захваті від фільму «Зимова вишня». Навіть «образилася» на головну героїню, яка відмовила такому респектабельному, вишуканому іноземцю Герберту, якого грав Івар.

На рахунку актора — близько 70 ролей у кінострічках, майже 15 — у театрі. Все життя він із сім’єю мешкає у Ризі, грає у двох театрах — Малому і Новому. Часто буває у Москві, куди його запрошують для участі у кінозйомках. Гастролює з Московським незалежним театром Росією і Україною.

І ось виставу закінчено.

— Особисто я не думаю, що в романі є якась чортівня. До того ж виставу ми починаємо з фрази, яка говорить сама за себе: «Це буде сеанс чорної магії з її викриттям». Деякі актори, дійсно, бояться грати подібні ролі, хоча для цього треба «визріти». Головне, ідея у вистави — світла! Це — божественне мистецтво.

— Я в захваті від борщу з пампушками.

— Звичайно, таке траплялося в моєму житті. Але я не їм серця, тим більше в сирому вигляді. У нас, акторів, — незвична професія! Наприклад, музикант грає на якомусь музичному інструменті, скульптор створює твір мистецтва з каменю. А ми використовуємо самі себе — це наш головний інструмент, тому нас часто плутають з нашими героями. Герої — це не ми, це наші фантазії, композиції. Не плутайте наші і ваші фантазії з реальністю.

— Ні, у них — інші стежини.

— Має бути внутрішній потяг. А якщо його немає, то і не варто пробувати. На естраді ми зараз бачимо багато негативних прикладів, коли батьки — відомі співаки «витягли» туди і своїх дітей, а таланту ж немає, і користі нікому немає від цього.

Про особисте хотілося поговорити з Іваром побільше. Та зась! На цю тему у нього для журналістів — табу. Чому? «Я розповідаю стільки, скільки мені потрібно», — пояснив він. Відомо, що актор одружений утретє. Його першою дружиною була Ілга. Разом вони прожили двадцять років. У цьому шлюбі у них народилося двоє доньок, але на початку 90-х вони розлучилися. Як зізнався Калниньш в одному з інтерв’ю, якось вони просто зрозуміли, що їхні почуття охололи. Жодних звинувачень, докорів ні в кого не було.

З другою дружиною — Аурелією — Івар познайомився у 1992 році на зйомках фільму «Таємниці сім’ї де Граншан». Партнери повинні були зображувати пристрасть, але сцени кохання не йшли по декілька дублів. Однак після завершення зйомок актори зрозуміли, що розлучатися вже не хочуть. Аурелія була ровесницею старшої доньки Івара, але це не завадило їм щасливо прожити сім років. У 1994 році у них народився син Мікіс. Івар та Аурелія були казково красивою парою, і весь час, що тривав цей шлюб, їх проводжали захопливими поглядами. Та у кінці 90-х вони розлучилися.

Нині Івар одружений утретє. Його дружина — 33-річна Лаура — за освітою юрист. У них дві доньки — Луїза і Вівьєн.

Про всіх своїх дітей Івар каже, що вони народилися у великому коханні, бо він любив своїх дружин і вони його. Це було взаємне кохання. Це і є, мабуть, лейтмотив життя героя-коханця. Але з сумом додає: «Дуже жаль, що ці прекрасні почуття через деякий час нас залишають, я навіть не знаю, чому це відбувається...».