За даними експертів, понад 90 відсотків копченостей в Україні виготовляють із застосуванням «рідкого диму».— Для копчення ковбас їх потрібно або протягом трьох діб витримувати в коптильній камері, або замочити на кілька годин у ванні з «рідким димом», — розповіла заступник начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Ніна Перепелиця. — У багатьох країнах Європи заборонено використання «рідкого диму», який є канцерогенною речовиною.
Будь-яку копчену смакоту не можна вважати корисною, нагадує експерт Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Ніна Кильдій. Так, під час природного процесу копчення у м’ясних виробах може накопичуватися інший канцероген — бензапірен. Водночас природне копчення збільшує термін придатності продукту і дає змогу уникати або принаймні мінімізувати використання штучних консервантів та іншої «хімії». Таке виробництво — задоволення не з дешевих, тому наші харчовики віддають перевагу іншим технологіям.
— «Рідкий дим» — це ароматизатор, який дає можливість уникнути процесу копчення взагалі, — каже начальник науково-дослідного центру випробувань продукції Державного підприємства «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович. — Його масово використовують для здешевлення виробництва. В Україні дозволено додавати цей ароматизатор, зокрема, під час виробництва ковбас, що зазначено у відповідному ДСТУ. Є на нього й гігієнічний висновок МОЗ — про те, що ароматизатор безпечний.
Тим часом захисники прав споживачів радять зобов’язати виробників чітко зазначати на упаковці спосіб копчення продукту. Щоб люди знали, що вони купують — ароматизований сурогат чи справжнє копчене м’ясо. Цікаво, що спеціальну рідину — замінник диму — у Києві можна придбати в першому-ліпшому супермаркеті.
— На жаль, її походження та склад з’ясувати буває непросто, — розповідає Ніна Кильдій. — Хоча сама технологія застосовується ще з радянських часів. Фактично це компонент, який додається до продукту, а отже, його назва має бути вказана в маркуванні. Українське законодавство вимагає зазначати повний склад продукту на етикетці. Проте особисто я ніколи не бачила в наших магазинах ковбаси або шинки, на яких було б написано, що їх виготовлено з використанням «рідкого диму».
І це не єдина претензія, яку мають фахівці до виробників м’ясних продуктів.
— У 2010 році у Дніпропетровській області перевірили 15 тонн ковбасних виробів. 45 відсотків із них було забраковано і знято з реалізації. Понад 200 кілограмів мали вичерпаний строк придатності. Також чимало було претензій до маркування товарів цієї групи. Часто ми зустрічаємося з відсутністю дати виготовлення на упаковці або склад написано таким дрібним шрифтом, що без лупи прочитати його неможливо, — зауважує Ніна Перепелиця.
До речі, з усіх перевірених фахівцями груп товарів найчастіше забраковують саме ковбасні вироби, повідомляє Дніпропетровська філія Київського інституту проблем управління імені Горшеніна
Фото Олексія КУСТОВСЬКОГО.
