Будинок професора Ерхарда Вайгеля в Ієні вважався в XVІІ столітті міським дивом.
Е. Вайгель, учений-енциклопедист, викладав математику в Ієнському університеті, де його тричі обирали ректором. Крім іншого, він захоплювався астрономією й був головним консультантом у справах будівництва при дворі герцога.
Спроектований професором особисто для себе будинок було зведено в 1670 році й він дійсно являв собою унікальну споруду. Ніяке інше в місті не могло, наприклад, похвалитися такою розкішною новинкою, як водопровід усередині приміщення.
Височенний дах чотириповерхової резиденції вченого мав із двох сторін по три вежі, в яких професор розташував свої астрономічні прилади. Помпезний вигляд будинку надавало ще й те, що стіни його були неначе помережані висловами філософів і діячів різних наук. Але з особливим захопленням гості професора реагували на пристрій, що німецький професор жартівливо йменував «трактирницею»: професор виливав глечик води в лійку, вмонтовану в стіну кабінету, а потім підставляв глечик під розташований поруч кран, звідки незабаром починало текти вино. Простий фізичний принцип (елементарна гідравліка, система поршнів), відомий сьогодні будь-якому восьмикласникові, у XVІІ, не настільки ще освіченому, столітті сприймався як диво, а дехто вважав, що це — чаклунство.