Розкажіть, як складається заповіт та чи можна його скасувати?
Дмитро ТРОХИМЧУК.
Мончин Погребищенського району
Вінницької області.
Відповідає заступник міністра юстиції України Леонід ЄФІМЕНКО:
— Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України (далі — кодекс).
Статтею 1247 кодексу передбачено, що заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами. Заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 56 Закону України «Про нотаріат» (далі — закон) нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії.
Відповідно до статті 1254 кодексу заповідач має право в будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право в будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Заповідач має право в будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідчена (стаття 57 закону).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (стаття 1223 кодексу). На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи.
Згідно зі статтею 49 закону нотаріус, який вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для її вчинення, або якщо подані документи не відповідають установленим вимогам.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (стаття 1257 кодексу).