Велика белізька смоківниця — не тільки велике дерево, що зрозуміло з назви, а й щедре, його плодами ласує безліч тварин: і мавпи-ревуни, й ігуани, і прісноводні черепахи, і чорні фігові оси-бластофаги.

З осами історія особлива: хоч і крихітні вони (самка може вміститися на шпильковій голівці), а без них велике фігове дерево не змогло б вижити.

Квіти смоківниці побачити неможливо: вони приховані усередині м’ясистих суцвіть — каприфіг (чоловічих) і фіг (жіночих). До квітів, точніше, до святої святих квітів — маточок і тичинок — можна дістатися лише через вузький отвір. Бластофага залазить усередину, щоб відкласти яйця, і одночасно — оскільки вона відвідує і фіги, і каприфіги — переносить пилок з чоловічих суцвіть на жіночі.

З яєць ос вилуплюються личинки, вони харчуються солодкою соковитою м’якоттю фіг і згодом перетворюються на дорослих комах. Цікавий, хоча і сумний факт: самці ніколи не вилазять із суцвіть на білий світ. Усередині фіги вони зустрічають самок, усередині ж вертиться коротке осине весілля, а потім самці вмирають. Назовні вибираються лише самиці, щоб відкласти яйця в іншій фізі і тим самим замкнути круговорот життя й ос, і смоківниць.

Здавалося б, осині яйця у повній безпеці: суцвіття надійно захищає їх. Однак це не так. У бластофаг є ворог — оса-паразит. Плазуючи по поверхні фіги, вона «шостим чуттям» виявляє яйця бластофаг, простромлює шкірку довгим яйцекладом і відкладає поруч свої яйця. А її личинки з успіхом пожирають не тільки м’якоть суцвіття, а й личинок бластофаг. От і виходить, що велика смоківниця залежить від життя, боротьби і смерті двох дуже маленьких ворожих істот — фігових ос.