Відомий англійський астроном У. Гершель увійшов в історію як першовідкривач планети Уран. Але за професією він був музикантом. Гершель народився в 1738 році в Ганновері. Музиці його навчив, ймовірно, старший брат, який був органістом у церкві. Потім родина перебралася з Німеччини до Лондона, і Гершель став музикантом королівської гвардії. У сімнадцять років юнаку вперше випала нагода заглянути в окуляр телескопа. Враження було настільки сильним, що він вирішив присвятити своє життя астрономії.

Коштів на покупку телескопа в нього не було, а щоб побудувати саморобний, йому довелося ґрунтовно вивчити оптику, математику й освоїти багато практичних навичок. У 1766 році Гершель залишив службу в гвардії та почав працювати над створенням телескопа, заробляючи на життя уроками музики. Лише через 19 років наполегливої праці майбутньому астрономові вдалося спорудити свій перший телескоп із дзеркалом з бронзи. В наступні роки він виготовив більш як чотириста подібних дзеркал, а на виручені від їхнього продажу гроші вдосконалював конструкцію своїх телескопів.

13 березня 1781 року за допомогою свого телескопа Гершель знайшов у сузір’ї Близнюків невідомий сяючий об’єкт і зрозумів, що це не зірка, а комета або планета. Приблизно через рік професійні астрономи, серед яких був Лаплас, підтвердили, що це нова, сьома, планета Сонячної системи. Ставши знаменитим, Гершель зміг залишити службу органіста, йому було присвоєно дворянське звання і встановлена солідна пенсія. Він одержав у своє розпорядження кращі телескопи, які існували на той час.

Гершель прожив ще сорок років, зробив низку інших астрономічних відкриттів, але музику не покинув. У 1802 році йому довелось бути гостем французьких астрономів. Двотижневий візит був насичений численними зустрічами, у тому числі з Наполеоном. І все-таки знаменитий астроном вибрав час для того, щоб відвідати собор Паризької богоматері та дати там імпровізований концерт на органі. Доглядач органа писав потім у своїх спогадах, що присутні були вражені майстерним виконанням.

А от французький астроном Жан Левер’є на підставі збурень в орбіті Урана наврочив існування Нептуна і вказав, куди треба направити телескопи, щоб побачити нову планету. Так 1846 року за цими координатами німецький астроном Іоганн Галлі знайшов Нептун. І що ж Левер’є? Кажуть, коли йому запропонували подивитися в телескоп на теоретично відкриту ним планету, він відмовився, заявивши, що це його не цікавить: він і так точно знає, що Нептун знаходиться зараз саме там, де і повинен знаходитися за його обчисленнями.