Поясніть, будь ласка, як впливають на здоров’я дітей і людей похилого віку станції мобільного стільникового зв’язку? Чи є такі станції джерелом електромагнітного випромінювання? На якій відстані від дитячих садочків, шкіл, житлових будинків їх можна встановлювати?

Мешканці села Фанчикового.

Виноградівського району

Закарпатської області.

В Інституті гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва Академії медичних наук України відповіли, що електромагнітне випромінювання, яке створюється при роботі базової станції стільникового зв’язку, є біологічно діючим фактором, який при перевищенні гігієнічного нормативу негативно впливає на стан здоров’я людини. Дослідженнями фахівців наукових установ багатьох країн світу встановлено, що електромагнітне випромінювання, яке створюється радіотехнічними та електротехнічними об’єктами, негативно впливає на нервову, серцево-судинну, ендокринну, імунну системи, біохімічні показники організму, сприяє виникненню низки неспецифічних хвороб.

З метою запобігання негативному впливу електромагнітних випромінювань на населення встановлені диференційовані за частотою гігієнічні нормативи. В діапазоні частот 900—1800 МГц, який використовується в системі стільникового мобільного зв’язку, встановлений для населення гігієнічний норматив — 2,5 мкВт/см2 або 3 В/м. При систематичному перевищені цього нормативу можуть виникати вищезазначені негативні зміни в стані здоров’я людини. Найбільш чутливими до цього фактору є діти та люди похилого віку.

Для попередження негативного впливу на населення електромагнітного випромінювання МОЗ України введені в дію «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання», № 239-96, якими передбачені вимоги щодо розміщення та експлуатації радіотехнічних об’єктів. Цим документом допускається розміщення базових станцій та їх антен на дахах житлових, громадських та інших будинків за умови, що рівень електромагнітного випромінювання на території населених місць, у приміщеннях житлових, громадських будинків, лікувально-профілактичних, оздоровчих, дитячих дошкільних, шкільних закладів, у будинках інвалідів, на дитячих і спортивних майданчиках не перевищуватиме відповідних гігієнічних нормативів, у даному разі 2,5 мкВт/см2 або 3 В/м.

Відстань базових станцій від житлових, громадських лікувально-профілактичних будівель, шкіл та дитячих садочків установлюється індивідуально на основі теоретичного розрахунку розподілу рівнів електромагнітного випромінювання у навколишньому просторі для кожного конкретного випадку.

Крім зазначеного, з метою охорони здоров’я населення на кожний радіотехнічний об’єкт, у тому числі й на базову станцію стільникового зв’язку, повинен бути розроблений санітарний паспорт, який регламентує санітарно-гігієнічні умови розміщення та експлуатації даного об’єкту з урахуванням рельєфу місцевості, його радіотехнічних характеристик, існуючої та перспективної забудови, фонових рівнів електромагнітного випромінювання, створюваних іншими радіотехнічними об’єктами. На основі даних санітарного паспорту з метою захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання встановлюються санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови навколо того чи іншого радіотехнічного об’єкту. Санітарний паспорт є підґрунтям для надання дозвільних документів на розміщення та проектування засобів мобільного зв’язку.

Якщо операторами стільникового зв’язку все перелічене було виконано, то вважається, що умови розміщення та експлуатації базових станцій відповідають гігієнічним вимогам і такі станції не становлять загрози для здоров’я населення.