Свято життя від Агати Крісті

З раннього дитинства і до глибокої старості Агаті снилась одна й та сама людина, якої вона в житті ніколи не бачила. Про себе вона називала її Людина-вбивця. «Міс Агаті сьогодні знову снилася її Людина з пістолетом», — повідомляла за сніданком няня Ненні. Звідки вона взялася? Адже атмосфера, в якій Агата Мері Кларісса Міллер зростала, була буквально просякнута любов’ю. І, як згадувала потім Агата Крісті, в її дитинстві не було жодної невиконаної обіцянки. Коли їй подарували йоркширського тер’єра Тоні, Агата поглянула на пухнасте цуценя і... втекла. Зачинившись у туалеті, вона притискала долоньки до розпашілих щічок і шепотіла, як заклинання: «У мене є собака. Справжній живий собака. Мій собака». Уже в п’ять років вона добре усвідомлювала, що гарні англійські дівчатка ховають свої сильні емоції від сторонніх очей. Тільки ще не розуміла, де саме вони їх ховають, і тому туалет видався їй самим підходящим місцем.

Дитинство закінчилося, коли раптово помер батько. Смерть чоловіка потрясла і зовсім змінила її матір. До того ж їх просто захльоснули фінансові проблеми, а тим часом наближався вік, коли юну дівчину треба було виводити у світ. Лікар настійливо радив їм змінити обстановку й клімат. Мати й дочка поїхали до Єгипту: життя в колоніях було дешевше, і свій перший «сезон» у світі Агата провела в Каїрі. Вона почувалася відвідувачкою величезного магазину, яка прийшла до нього, зовсім не уявляючи, що ж треба купити, та щось-таки потрібно вибрати. І, нарешті, 12 жовтня 1912 року Агата зустріла своє кохання. Арчибальд Крісті вже за тиждень після їхнього знайомства прийшов просити її руки. У претендента не було нічого, крім бажання вступити до Королівських повітряних сил, які ще тільки формувалися. Наречений став пілотом і був мобілізований на першу світову. Одержавши відпустку в грудні 1915 року, він обвінчався з Агатою.

Щоб розвіяти важкі думки, Агата зайнялася фармакологією. Пройшла практику в аптеці, де старий аптекар мав репутацію кращого знавця отрут. «Чи знаєте ви, міс Міллер, що це? — запитав він і, не дочекавшись відповіді, пояснив: «Це кураре — мій кращий друг. Я з ним не розлучаюся. Так я почуваюся сильнішим!» Так отрути й маловідомі властивості хімікатів стали для неї спочатку чимось цілком буденним, а потім одним із постійних мотивів її творів.

Якось вони з сестрою обговорювали детективне оповідання. Агата дозволила собі розкритикувати автора, на що її старша сестра-драматург зазначила: «Але ти й так не зумієш!»... Образ Пуаро народився в уяві письменниці зовсім випадково. Вона вже продумала свою першу сюжетну канву, коли зрозуміла, що для встановлення істини їй потрібен детектив. І тут письменниця-початківець його побачила — маленький міцної статури чоловічок з величезними вусами, який весь час щось доладовує. А ось міс Марпл була списана Крісті з бабусі, яку вона дуже любила.

Отже, перша книжка Крісті мала успіх, і грошовий також: було куплено будинок за містом. Арчи проводив тиждень у Лондоні і приїздив лише на уїк-енди. Та одного разу, в день народження їхньої дочки, сказав дружині, що кохає іншу. Тоді їй знову, як у дитинстві, раптом приснилася Людина з пістолетом. У розпачі письменниця пішла з дому і таємничо зникла. Приблизно через тиждень Крісті знайшлася — вона жила під іншим ім’ям. Її лікували гіпнозом, виводячи з тяжкої кризи. А влітку 1928 року було офіційно оголошено про розлучення, але вона вже знала, що робити з емоціями, коли не можна, щоб їх бачили оточуючі. Вона придумувала романи і насичувала їх зрадами, пристрастями й болем. Розбагатівши, вона купувала будинки й маєтки, міняла квартири і дуже багато подорожувала. Друге заміжжя принесло спокій і благополуччя. Агата Крісті знову стала щасливою: «Один з найбільших секретів існування — уміти насолоджуватися даром життя, який тобі дано». Всотавши в дитинстві щастя як норму існування, вона знову повернулася до цього стану душі, залишивши вбивства й страждання літературі. Ось лише дивна Людина-вбивця все-таки іноді лякала її ночами. Але, можливо, якби не вона, Агата Крісті не змогла б так майстерно налякати весь світ?..